Привіт, зброє! Кабмін вніс до парламенту законопроект про обіг “стволів”
28 липня 2023 року Кабмін вніс до Верховної Ради законопроект з довгою назвою “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” щодо удосконалення порядку отримання, декларування та поводження з вогнепальною зброєю”.
У пояснювальній записці, підписаній міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, йдеться, що у зв’язку зі збройною агресією РФ цивільні особи, які беруть участь у відсічі та стримуванні агресора, (зокрема іноземці й ті, хто не має громадянства), отримали або знайшли вогнепальну зброю. У зв’язку з цим виникла необхідність упорядкувати правила поводження зі зброєю, визначити норми зобов’язального характеру, а також “надати право цивільним особам задекларувати наявну зброю та боєприпаси до неї в умовах дії воєнного стану”, пояснює документ.
Ствол – на стіл!
Кабмін пропонує зброю переписати та легалізувати. Алгоритм наступний:
- Відповідно до статті 1 чинного закону, до якого пропонується внести правки, в період дії воєнного стану українські та іноземні громадяни, особи без громадянства, які перебувають на території країни на законних підставах та беруть участь у відсічі та стримуванні агресора, можуть (зокрема !) отримувати вогнепальну зброю та боєприпаси та поводитися з ними відповідно до вимог, встановлених МВС;
- Правкою пропонується розширити статтю 1, передбачивши, що задекларовану в органах Нацполіції цивільними особами вогнепальну зброю та боєприпаси до неї прирівнюють до зброї, про яку йдеться у ч. 1 ст. 1.
- При цьому задекларована зброя (і боєприпаси до неї) стає власністю держави, а цивільні особи можуть ним володіти та користуватися “на підставах та в період, зазначений цим Законом” (тобто законом, до якого пропонується внести правки. Нагадаємо, що цим законом цивільним особам дозволено мати зброю тільки на період воєнного стану).
Кому не треба бігти у Нацполіцію
Оскільки йдеться про вогнепальну зброю, важливими є деталі законопроекту.
Перша. Яку вважати “вогнепальною”
Під вогнепальною зброєю, яку пропонується завести під обов’язкове декларування, законопроект має на увазі:
- нарізна вогнепальна зброя калібру не більше 12,7 мм;
- гладкоствольна вогнепальна зброя калібру не більше 23 мм;
- боєприпаси до них.
Друга. Винятки
Згідно із законопроектом, не підлягає декларуванню вогнепальна зброя військовослужбовців Міноборони, ЗСУ, інших військових формувань, створених відповідно до законів України, а також співробітників правоохоронних та розвідувальних органів, держорганів спецпризначення з правоохоронними функціями, сил цивільної оборони, оборонно-промислового комплексу України.
Третя. Термін декларування та термін здачі
Не пізніше одного місяця з дня набрання чинності поправками до закону цивільні особи, які володіють незадекларованою зброєю та боєприпасами до неї, зобов’язані звернутися до органів (підрозділів) Нацполіції для їх декларування або здачі.
Протягом 90 днів після скасування або припинення воєнного стану в Україні цивільні здати в органи Нацполіції отриману чи задекларовану вогнепальну зброю та отримані боєприпаси до неї.
Якщо цивільна особа знайшла вогнепал, його частини чи боєприпаси, – вона зобов’язана протягом 24 годин повідомити орган (підрозділ) Нацполіції про цей факт, передати знахідку поліцейському “будь-яким зручним способом для подальшого декларування чи здачі“, обговорено у тексті проекту. Якщо особа не забрала зброю, слід зазначити місце знахідки.
Якщо встановлено використання зброї у протиправних діях, або якщо серійні номери перебиті, вона вилучається.
Четверта. Хто не озброєний
Закон пропонується доповнити нормою, згідно з якою, цивільним особам забороняється носити, зберігати, перевозити, застосовувати вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, якщо відомості про таку зброю та боєприпаси відсутні у реєстрах та базах (банках) даних МВС або зброя та боєприпаси не задекларовані в органах (підрозділах) Нацполіції, на території, де ведуться бойові дії. Порушення заборони тягне за собою кримінальну відповідальність.
Це не перший крок МВС щодо контролю за нелегальною зброєю у країні. 23 червня 2023 року, відомство запустило у роботу Єдиний реєстр зброї (ЄРЗ). За 30 днів роботи близько 15 тисяч користувачів звернулися із заявками на зберігання, перереєстрацію чи купівлю зброї.
Скільки на душу
Більше ніж через місяць, 28 липня, Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що ЄРЗ не втратить актуальності після завершення війни, “адже контролюватиме обіг зброї й стане однією із запорук безпечного життя громадян”.
Отож, МВС має амбітну мету: законопроектом + ЄРЗ вибудувати ефективну систему контролю обігу зброї. Адже проблема насправді критична. Принаймні так вважають опитані Vesti.ua експерти, які мають бойовий досвід.
“Очевидно, що уряд та МВС хочуть легалізувати зброю, яку роздавали людям у Києві та інших містах на сході країни”, – наголосив підполковник міліції у відставці, заступник голови Громадської ради при Івано-Франківській ОДА Ростислав Гудзінський, – Також очевидно, що колишніми заходами (періоди добровільної здачі зброї) легалізувати її не вийде”.
За словами експерта, до 24 лютого 2022 року незаконний обіг вогнепальної зброї в країні оцінювався у 2-3 млн стволів, “зараз можете сміливо помножити цю цифру на два”. Політтехнолог із бойовим досвідом Олександр Кондратенко вважає, що “цього ніхто не знає”, але звертає увагу – до війни МВС оцінювало обсяг збройової нелегальщини у 1,2 млн стволів, після воєнного стану реально на руках у населення може виявитися до 15 млн неврахованих одиниць зброї.
“Чорна” детонація
Про масштаб проблеми побічно може свідчити такий факт: на Сумщині місцевий житель знайшов і понад рік ховав у себе на ділянці танк. Машина була у повній бойовій готовності та була передана ЗСУ. Скільки таких дбайливих громадян у країні – точної інформації немає і бути не може. Тим часом треба враховувати й тих, хто володіє зброєю легально. За оцінкою Ростислава Гудзінського, це понад 1 млн військовослужбовців ЗСУ, а також службовці в Нацполіції та Нацгвардія.
“Близько 300 тис. військовослужбовців повернулися на ротації з пораненнями, багато з них уже з інвалідністю. Вони пройшли бойові дії, бачили страждання людей, смерть побратимів. З власного досвіду скажу, що не всі з цим справляються”, – звернув увагу він.
Якщо нічого не робити й залишити все як є, “у нас будуть “лихі 90-ті”, але у стократному розмірі”, прогнозує Олександр Кондратенко.
Тому обидва експерти однозначно “за” ефективний контроль за обігом та використанням зброї в Україні після завершення воєнного стану. Загальна думка така: документ “сирий”, але він необхідний хоча б у такому вигляді.
Не враховано – не в прицілі
Головний фактор ризику – чи захочуть люди добровільно здавати зброю, навіть під загрозою кримінальної відповідальності? Експерти сумніваються. З одного боку, наразі невідомо, якою буде процедура легалізації. Якщо громіздкою і незручною, клопіткою та витратною, люди нададуть перевагу сховати наявний ствол і, якщо що, заявити, що знайшли “вчора” і хотіли здати. Це страхує від відповідальності. З іншого, як зазначив Олександр Кондратенко, якщо зброя зберігатиметься, скажімо, у відділенні Нацполіції і йому як власнику гарантується, що протягом максимум 30 хвилин він зможе отримати за паспортом цю зброю на руки, тоді легалізація вигідніша за таємне зберігання. Особливо з огляду на загрозу ескалації з боку противника.
Але у законопроекті, зазначає він, є й “білі плями”. Наприклад, жодного слова про гранати, яких у людей може бути чимало на руках, про вибухонебезпечні речовини. А також – про зброю, куплену за власні гроші або на кошти, зібрані волонтерами, або трофейну. (Згідно із законопроектом, така зброя, у разі декларування, стає власністю держави). Причому не обов’язково це були військовослужбовці – цивільні особи зі зброєю в руках також захищали країну. Залишається без відповіді й питання про сховки, яких як у районах проведення бойових дій, так і на суміжних територіях чимало.
Навчати та уточнювати
“Як правоохоронець, скажу, що на першому етапі (після війни) зросте кількість випадків випадкового застосування зброї просто тому, що з нею не вміють поводитися”, – прогнозує Ростислав Гудзінський.
Цивільних осіб треба навчати поводження з ним, переконаний Олександр Кондратенко. У самому законопроекті нічого не зазначено про правила зберігання зброї, а також є колізійна норма про її застосування лише у зоні бойових дій.
“Якщо ракета пролетіла чи “спляча” ДРГ прокинулася – це зона бойових дій, чи ні, зброю можна застосовувати, чи ні?” – ставить питання він.
До того ж в Україні питання обігу зброї переросло рамки суто безпеки в суспільстві та стало політичним. У США питання щодо посилення обігу вогнепальної зброї, як мінімум, в останні кілька виборчих циклів є одним із ключових у передвиборчих кампаніях як партій, так і кандидатів у президенти.
“У Сполучених Штатах багато смертей від застосування зброї (цивільними особами), там потужний рух про обмеження доступу до неї, останнім часом адміністрації демократів порушують це питання, але там є й впливова корпорація зброярів, яка лобіює свої ініціативи, – розповів Vesti.ua політолог Олексій Якубін. – Досвід США в цьому плані не найпозитивніший, вони відкрили скриньку Пандори й не знають, як її закрити”.
З урахуванням досвіду США та постконфліктних періодів в інших державах, на його думку, українська влада усвідомлює глибину проблеми та намагається хоча б орієнтовно оцінити масштаб озброєності українських громадян, “запеленгувати” невраховану зброю. Отже, цей законопроект – перший крок, далі, зазначає Олексій Якубін, варто очікувати ініціатив на зменшення кількості зброї на руках у громадян. Експерт поділяє думку, що лише декларуванням проблему не вирішити, все одно знайдуться ті, хто не здасть.
“Можливо, ми прийдемо до моделі, яка довела свою ефективність на Балканах, – до викупу зброї у населення, зокрема, коштом міжнародних фондів”, – припускає він.
Якщо ви вперше зайшли на наш сайт не забудьте підписатися на його відеоверсію канал на YouTube Голос ІФ тут ви дізнаєтесь про найгарячіші новини Івано-Франківська та області, про які не розповідають інші ЗМІ!
Підтримати проект Голос ІФ можна за цими реквізитами: ПриватБанк 4246 0010 0028