Суд береться за справу Шеремета. Основні факти та запитання до слідства

Кримінал, Новини, Політика, Суспільство

За чотири роки після вбивства журналіста Павла Шеремета справу нарешті почне розглядали суд, до того ж суд присяжних. Про це пише Голос.if.ua, з посиланням на BBC News Україна та нагадує основні факти справи, висновки слідства та що з цим слідством не так.

Павла Шеремета вбили 20 липня 2016 року – автомобіль, за кермом якого він їхав на роботу, вибухнув в центрі Києва. Пізніше поліція підтвердила, що вибухівку підклали навмисно.

Однією з версій одразу стала професійна діяльність Шеремета. Він працював у різних ЗМІ в Білорусі, Росії та Україні. В останні п’ять років жив у Києві, працював на радіо “Вести”, дописував в “Українську правду” та “Білоруський партизан”.

ШереметАвтомобіль Шеремета після вибуху на розі вулиць Івана Франка та Богдана Хмельницького. Сам журналіст загинув від отриманих поранень в кареті швидкої

Розглядали також версію про причетність до вбивства російських спецслужб.

Втім, за три роки правоохоронці несподівано оголосили, що за злочином стоїть група ветеранів АТО та волонтерів.

          Відтоді версія слідства неодноразово ставилася під сумнів та навіть провокувала вуличні протести.

Підозрювані: хто вони?

Фігурантів у справі, за версією слідства, троє. Це рок-музикант та військовий Андрій Антоненко (відомий також як Riffmaster), дитячий хірург та волонтер Юлія Кузьменко (псевдонім “Лиса”) та військова медсестра Яна Дугарь.

За останньою версією слідства, вони виконували замовлення “невстановлених осіб”.

А мета – “створення у суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту”.

Андрій Антоненко

49-річний музикант Андрій Антоненко вже майже рік перебуває під арештом. Його звинувачують в тому, що він брав безпосередню участь у вбивстві Шеремета

Особи підозрюваних стали несподіванкою для частини суспільства, зважаючи, що понад три роки правоохоронні органи не спроможні були чітко назвати ні підозрюваних, ні мотиву злочину.

          Про прорив у розслідуванні влада гучно відзвітувала у грудні 2019 року. Тоді ж всіх трьох підозрюваних затримали.

          Для переконливості міністр внутрішніх справ Арсен Аваков влаштував брифінг, на якому публічно представили уривки телефонних розмов підозрюваних, відео з камер стежень та цілі схеми, які мали пов’язати між собою ймовірних виконавців злочину.

          На брифінгу також був тогочасний генпрокурор Руслан Рябошапка та навіть президент Володимир Зеленський, який заявив, що ця справа “одна з пріоритетних” і “її хочеться розкрити”.

         Слідство вийшло на ймовірних виконавців через справу колишніх учасників АТО, причетних до іншого вибуху на Івано-Франківщині, де використовувалася схожа вибухівка.

Слідчі переконують, що експертиза відеозаписів – а саме ходи та зовнішності зловмисників – підтверджує, що саме Юлія Кузьменко підклала вибухівку під автомобіль, в якому їхав Шеремет.

Андрій Антоненко, на думку слідчих, супроводжував її. Він також мешкає поруч з місцем злочину, тож слідчі припускають, що саме в його квартирі зловмисники вичікували, перш ніж вранці, коли Шеремет вирушив на роботу, запустити вибуховий механізм.

А жінка, схожа на Яну Дугарь, за кілька днів до вбивства Шеремета потрапила на відео, коли робила фотографії камер стеження в районі злочину.

Справа Шеремета

Щоб представити свою версію подій, торік міністр внутрішніх справ Аваков влаштував видовищний брифінг, на якому був присутній навіть президент Зеленський

Телефони підозрюваних в ніч злочину “нетипово для них” не працювали або лежали нерухомо. Алібі всіх трьох слідчі вважають непереконливим.

         До того ж у представлених телефонних розмовах Дугарь підозріло хвилювалася через захований в її квартирі “саперський набір”, а Кузьменко говорила з подругою, що Україні потрібна “сакральна жертва”.

       Спершу правоохоронці пояснювали, що злочин група волонтерів та військових вчинила “захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості”.

      Але через неоковирність ця фраза не лише викликала критику в громадськості, а й породила безліч мемів. Зрештою, це твердження обґрунтувати не вдалося.

       Тож вже в новому тексті підозри, яку вручили підозрюваним перед завершенням слідства у травні 2020 року, це твердження зникло.

    Натомість з’явилася теза про “невстановлених замовників” та спробу спровокувати вбивством “численні акції протесту”.

Питання до слідства

Результати розслідування викликали неоднозначну реакцію суспільства.

І справа не лише в тому, що всі троє фігурантів справи заперечують свою причетність до вбивства Шеремета.

Юлія Кузьменко
Саме дитячий хірург та волонтер Юлія Кузьменко, за версією слідства, підклала вибухівку в авто Шеремета, а потім здійснила вибух

Видання “Українська правда”, власниця якого Олена Притула була цивільною дружиною загиблого, оприлюднило цілий перелік запитань до справи.

          На думку видання, мотив підозрюваних та докази проти них не виглядають до кінця переконливими.

          Мовляв, під час брифінгу правоохоронці “акцентували увагу на непрямих доказах”, але не використовували їх в суді, тож це могло бути спробою “маніпулювати громадською думкою”.

        Юлія Кузьменко, яка понад сім місяців провела в СІЗО, а зараз перебуває під домашнім арештом, називає звинувачення щодо неї нісенітницями.

       Вона переконує, що почула про Шеремета у день його вбивства. У ніч злочину була з сім’єю і просто спала, тому її телефон і не пересувався. Нарізку з її телефонних розмов, де вона говорить про “сакральну жертву”, Кузьменко називає “чорнухою”.

     “Якщо протягом місяців писати всі телефонні розмови будь-якої людини, то при правильній нарізці з рецепту борщу можна склепати терористичний акт”, – заявляла вона в інтерв’ю Українській правді.

Яна Дугарь
Третя підозрювана, військова медсестра Яна Дугарь начебто фотографувала камери стеження в районі злочину за кілька днів до вбивства

Тим часом захист Антоненка, який досі перебуває під арештом, переконує, що чоловік з відео взагалі на нього не схожий.

         Начебто музикант вищого зросту, ніж був зловмисник – 180 см проти 170-172. До того ж в нього борода іншої форми – з бакенбардами.

         Яна Дугарь взагалі наполягає, що має алібі – працювала у мобільному військовому госпіталі у Донецькій області тоді, коли начебто мала фотографувати камери в центрі Києва.

        Слова медсестри підтверджують інші військові. Вона також стверджує, що на відео у зловмисниці не видно татуювань, які має Дугарь.

Ветерани проти

Серед волонтерів та ветеранів справу Кузьменка, Антоненка та Дугарь сприйняли як особисту образу.

За останні пів року в країні пройшли численні акції протесту.

Шеремет
Обурення серед ветеранів

Зокрема, в травні цього року Київська міська спілка ветеранів АТО заявила, що “не бачить переконливих доказів провини” затриманих та пообіцяла продовжувати протести, доки їх не звільнять з-під варти.

У червні та липні протестувальники виходили з гаслами: “Досить брехні!”, “Свободу політв’язням” та “Шукайте справжніх вбивць”.

Павло Шеремет
Меморіал у пам’ять Павла Шеремета встановили неподалік від місця злочину в 2020 році

Крапку у суперечливій справі має поставити Шевченківський райсуд Києва.

           Вже 4 вересня колегія суддів разом з судом присяжних зберуться на перше засідання.

Ми у соціальних мережах. Підписуйтесь в групи Facebok: Голос.if.ua, Голос Прикарпаття, Голос Івано-Франківська, Новини Івано-Франківська та Туристичні Карпати. Дізнавайтесь новини м. Івано-Франківська та області першими.