Ощадбанк надав 95 тисяч гривень кредиту, але з рахунку раптом зникло 59 802 гривень – що вирішив суд

В Ощадбанку вважають, що саме дії клієнтки призвели до втрати коштів з її банківського рахунку в сумі 59 802 гривень.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Інформатор.

Ощадбанк надав жінці кредит у сумі 95 тисяч гривень. Однак згодом з кредитного рахунку зникло 59 802 гривень, вона вимагає повернути кошти. Про це йдеться у рішенні Івано-Франківського міського суду, опублікованому 26 вересня 2024 року.

16.10.2023 року між жінкою та акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» укладено договір про споживчий кредит. Відповідно до договору про споживчий кредит банк зарахував 95 тисяч гривень на її поточний рахунок. Невідомі особи зняли з її рахунку 59 802 гривень. Як вбачається з виписки по картковому рахунку за період з 27.09.2023 року по 27.10.2023 року, викрадені кошти були зняті за допомогою переказу коштів з використанням UKR KYIV MOBILE BANKING. 03.11.2023 року вона звернулась з заявою до поліції, де зареєстрували кримінальне провадження за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

“За результатами перевірки банком було повідомлено позивачку листом від 20.11.2023 року, що з її карткового рахунку (платіжна картка) відбулося списання коштів шляхом переказу «Переказ коштів з рахунку через UKR KYIV MOBILE BANKING». Зазначені операції були проведені коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку (повний номер платіжної картки, строк її дії та пароль CVC2), з правильним введенням унікальних одноразових паролів (ОТР-коди) для одноразової операції в мережі інтернет, які були направлені 26.10.2023 року на її особистий (фінансовий) номер мобільного телефону. Таким чином, саме дії позивачки, такі як повідомлення іншій особі фінансовий номер телефону, дані платіжної картки та паролі входу в систему «Ощад 24/7», призвели до переказу коштів з її банківського рахунку у загальній сумі 59 802 гривень на рахунок іншої особи. Станом на 29.07.2024 року по картці клієнтки виникла заборгованість в загальному розмірі 88 702 гривень”, – заявили в Ощадбанку.

Яким було рішення суду?

Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Вона повідомила Ощадбанк про незаконне перерахування коштів лише після здійснення переказу на суму 29 500 гривень та 29 700 гривень.

“Судом встановлено, що тільки після здійснення переказу на суму 29 500 гривень та 29 700 гривень невстановленою особою з використанням додатка UKR KYIV MOBILE BANKING», позивачка повідомила банк про незаконне перерахування коштів. В даній справі ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються не на банк (емітента), який є відповідачем по справі, а на платника, оскільки банк про факт незаконної операції з коштами був повідомлений позивачкою вже після проведення операції з переказу коштів. При цьому, припущення відповідача про те, що співробітники банку можуть бути причетні до витоку відповідної інформації про отримання кредиту, підлягають перевірці в рамках кримінального провадження, як і доводи позивачки про те, що вона жодним чином не сприяла шахраям втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. До останніх тверджень позивачки суд ставиться критично, оскільки за даними витягу з ЄРДР кримінальне провадження здійснюється за фактом її звернення про те, що 26.10.2023 року до неї зателефонувала невідома особа та представилася працівником Державного ощадного банку України та шляхом обману дізналася інформацію по її банківському рахунку, після чого з нього знято кошти в сумі 29 800 гривень та 300 02 гривень. Окремо суд зазначає, що матеріали справи місять розрахунок заборгованості, згідно з яким банком нараховуються позивачці проценти за користування кредитними коштами за вищезазначеним кредитним договором, проте суд не надає оцінки законності такому нарахуванню, оскільки такі правовідносини не стосуються підстав та предмету позову. Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю та не доведеністю позовних вимог”, – наголосив суд.