Студентів-бюджетників планують зобов’язати відпрацювати державі

Законодавці готуються ввести обов’язкове відпрацювання за фахом для студентів, які навчаються коштом держави. Нововведення торкнеться лише майбутніх вступників і передбачає свідомий вибір після двох років навчання.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Версії.

Верховна Рада України найближчим часом розгляне у другому читанні законопроєкт №10399, що суттєво реформує систему державного замовлення у сфері вищої освіти. Документ пропонує впровадити механізм, за яким випускники-бюджетники отримуватимуть гарантоване перше робоче місце, натомість зобов’язуючись відпрацювати певний період за отриманою спеціальністю.

Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак розкрив деталі запропонованих змін, підкресливши, що вони стосуватимуться виключно здобувачів освіти, які навчаються за кошти державного бюджету.

“Наша концепція полягає в тому, щоб державне замовлення нарешті відповідало своїй назві. Сьогодні, “замовляючи” підготовку медика, ми очікуємо, що після навчання він працюватиме в закладах охорони здоров’я. Натомість склалася така ситуація, коли випускники, які навчалися за державний кошт, часто не йдуть працювати за фахом. Звісно, примушувати їх ніхто не буде, вони мають на це право. Тому ми пропонуємо вчинити трохи по-іншому”, – пояснює голова комітету.

Запропонований законопроєктом механізм передбачає поетапну систему вибору. Абітурієнти вступатимуть на бюджетні місця та навчатимуться протягом перших двох років. По завершенні цього періоду, коли студенти вже мають чіткіше уявлення про обрану професію, їм надаватиметься можливість прийняти свідоме рішення щодо подальшого навчання.

“Якщо студент бажає продовжити навчання на бюджеті за обраною спеціальністю та усвідомлює, що держава розраховує на нього як на майбутнього фахівця, то підписує відповідний договір – він гарантуватиме їм перше робоче місце після закінчення університету. Тому здобувач освіти може визначитися: якщо він не хоче працювати за обраним фахом – немає проблем. Тоді держава підготує іншого спеціаліста. Але якщо він обирає державне замовлення, то погоджується з тим, що держава розраховує на нього як на майбутнього працівника”, – каже Сергій Бабак.

Законодавці ще працюють над конкретизацією багатьох аспектів реформи, зокрема, визначення терміну обов’язкового працевлаштування випускників. Водночас Сергій Бабак запевнив, що впровадження нової системи держзамовлення не розпочнеться з вересня 2025 року, а стосуватиметься лише тих абітурієнтів, які вступатимуть до закладів вищої освіти в майбутньому.

Необхідність законодавчих змін Сергій Бабак проілюстрував конкретними цифрами:

“До прикладу, державі потрібні 12 тисяч вчителів – ми їх “замовляємо”. Адже хтось іде з професії, хтось – на пенсію. Тому нам необхідна така кількість, щоб уникнути вакансій. А коли в професію доходять лише 3-4 тисячі педагогів, то для нас це велика біда. Саме через те, що є проблеми з державним замовленням, ми й ініціювали цей законопроєкт”, – зауважив голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Підписуйтесь на наші новини у суціальних мережах: facebook Голос ІФ, youtube Голос ІФ, tiktok Голос ІФ.