2 січня – свята, іменини, день в історії, прикмети

Іменини:

Гнат, Данило, Іван, Георгій, Юрій.

Народний календар:

2 січня віруючі вшановують Іоанна Кронштадського – православного святого, який жив у XIX столітті. Також в цей день моляться святого Ігнатія Богоносця. На честь цих святих в храмах 2 січня служать молебні і влаштовують хресні ходи. У народному календарі йдеться про те, що велика увага 2 січня приділяється захисту будинків від злих сил. Про погоду в день 2 січня можна судити про те, яким буде урожай.

У цей день починали готуватися до святкування Різдва. Господині 2 січня прибирали в будинках, запасалися продуктами, фарбували меблі і стіни. Всі розучували колядки, пісні, шили карнавальні костюми. І згадували прикмети!

Тим, хто народився 2 січня, дарували талісман з турмаліном. Вважалося, що цей камінь зможе вберегти від біди, псування і пристріту, подарувати довголіття і міцне здоров’я.

У цей день казали: якщо вечірня зоря має рожевий колір, а ранок сірий і похмурий – буде ясний день і вечір із слабким вітром. А яскраво-жовтий, а також золотистий, рожевий, зеленкуватий кольори вечірньої зорі – на суху, часто вітряну погоду.

Погода цього дня вказує яким буде серпень. Наші пращури помітили: наскільки сильний мороз, настільки буде спекотно влітку. А якщо є іній на деревах, то погода найближчими днями буде ясною.

У минулі часи був звичай на Ігнатія навколо дому обносити ікони, захищаючи таким чином дім від зла. У цей день садівники трясуть плодові дерева на хороший урожай.

• У цей день з дерев і чагарників струшують сніг. Чим більше снігу вийде струсити, тим більший урожай вдасться зібрати влітку і восени. Особливо часто сніг струшували з яблунь, оскільки 2 січня вважали «яблучним днем».
• Якщо на деревах 2 січня іній, значить, погода буде ясною.
• Зоряне небо віщує багатий урожай протягом усього року.
• Якщо синиці голосно щебечуть – то, за прикметами, чекай довгі, холодні дні.
• Яка погода 2 січня, таким і буде місяць серпень. Якщо на вулиці сльота і хуртовина – холодним і дощовим, а якщо морозним і ясним – то жарким і сонячним.

Цей день в історії:

• 1610 — У Битчанському замку проходить суд над підручними графині Елізабет Баторі, племінниці короля Стефана Баторія. Обвинувачені катували й убивали сотні сільських дівчат, аби пані купалася в крові з оздоровчою метою.
• 1788 — Джорджія стала 4-им штатом Сполучених Штатів Америки.
• 1796 — У Росії скасована стаття 15 Жалуваної грамоти, що забороняла тілесні покарання для дворян.
• 1835 — У Габрово відкрилася перша в Болгарії світська школа.
• 1839 — Луї Даґер зробив першу фотозйомку Місяця.
• 1843 — У Дрездені, в Дрезденської придворної опері, відбулася перша постановка опери Ріхарда Вагнера «Летючий голландець».
• 1870 — Почалося спорудження Бруклінського мосту.
• 1874 — Іспанські кортеси змусили президента Костелара піти у відставку.
• 1882 — Американський промисловець Джон Девісон Рокфеллер створив трест «Стандарт ойл» — об’єднання 40 нафтодобувних акціонерних товариств, які або вже належали компанії «Стандарт ойл», або були їй підконтрольні.
• 1936 — Науковці Володимир Зворикін та Джордж Мортон продемонстрували електронну трубку, чутливу до ультрафіолетових й інфрачервоних променів та пристрій, що перетворював промені в потік електронів. Досягнення вважають одним з найважливіших кроків у розвитку телебачення.
• 1944 — Перше бойове застосування гелікоптерів: три машини конструктора Сікорського взяли участь у супроводі британського атлантичного конвою.
• 1959 — СРСР робить перший запуск ракети Луна-1 до Місяця. Луна-1 не летить за розрахованою траєкторією і губиться в космосі.
• 1967 — В ході операції «Боло» американські пілоти F-4 збили половину МіГ-21 ВПС Північного В’єтнаму
• 1992 — Припинилися повноваження народних депутатів СРСР.
• 1992 — Еквадор, Ефіопія, Лаос, Панама, Греція визнали незалежність України.
• 1999 — Стався потужний сніговий буревій на Середньому Заході США. Зокрема в Чикаго намело снігового покриву на 487 мм при температурі −25 °С. Такий удар стихії призвів до загибелі 68 людей.

Цього дня народилися:

• 1729 — Йоганн Даніель Тіциус, німецький астроном, фізик і біолог.
• 1822 — Рудольф Клаузіус, німецький фізик, один із засновників термодинаміки та молекулярно-кінетичної теорії теплоти.
• 1873 — Мілій Балакірєв, російський композитор.
• 1841 — Тадей Рильський, український культурно-освітній діяч, народознавець.
• 1841 — Михальчу́к Кость, український мовознавець і етнограф, член Київської Старої Громади, дійсний член НТШ у Львові й Українського Наукового Товариства у Києві.
• 1866 — Костянтин Арабжин, російський та український письменник, літературознавець.
• 1876 — Володимир Сладкопєвцев, український і російський актор.
• 1882 — Ярослав Пастернак, видатний український археолог, автор «Археології України» (1961).
• 1890 — Михайло Голинський, український оперний співак.
• 1892 — Всеволод Задерацький, композитор і педагог.
• 1895 — Бернадот Фольке, шведський політичний діяч.
• 1896 — Дзиґа Вертов, кінорежисер документального кіно, перший використав методику «прихована камера». Його стрічка «Людина з кіноапаратом», знята в 1929 р. на кінофабриці ВУФКУ, визнана найвизначнішим документальним фільмом всіх часів, згідно кінорейтингу BFI.
• 1901 — Григорій Козаченко, український актор, народний артист України.
• 1906 — Григорій Фінаровський, український композитор.
• 1915 — Джон Гоуп Франклін, американський історик, піонер афроамериканських досліджень в історичній науці.
• 1917 — Богдан Лончина, український громадсько-релігійний діяч, голова Українського Патріархального світового об’єднання, професор.
• 1920 — Джордж Говард Гербіг, американський астроном.
• 1920 — Айзек Азімов, американський письменник, біохімік, один з найвідоміших майстрів наукової фантастики («Я робот», «Сталеві печери», «Голе сонце»).
• 1925 — Ірина Архипова, радянська і російська оперна співачка, солістка Большого театру (1956—1988), народна артистка СРСР.
• 1926 — Віра Остапівна Селянська, псевдо Віра Вовк, українська поетеса, прозаїк, літературознавець, перекладач у Бразилії.
• 1928 — Галина Яблонська, українська акторка, народна артистка УРСР.
• 1931 — Микола Давидов, український баяніст і педагог, заслужений діяч мистецтв України.
• 1932 — Любомир Винар, відомий український історик, голова Українського історичного товариства, дійсний член НТШ, Української Вільної Академії наук, Американської історичної асоціації, головний редактор журналу «Український історик», автор наукового напрямку «грушевськознавство».
• 1936 — Володимир Когут, український хореограф, заслужений діяч мистецтв України.
• 1936 — Андрій Крижанівський, український письменник.
• 1941 — Володимир Ганулич, український письменник-прозаїк.
• 1941 — Олександр Мокровольський, український поет, перекладач.
• 1947 — Олександр Тихонов, радянський спортсмен, чотириразовий Олімпійський чемпіон з біатлону (1968, 1972, 1976, 1980).
• 1947 — Валерій Шарий, білоруський радянський важкоатлет, чемпіон Олімпіади-1976 у вазі до 90 кг, чемпіон світу і Європи 1975—1976 роках. Встановив 13 світових рекордів і 15 рекордів СРСР.
• 1950 — Іриней Ігор Білик, єпископ Української Греко-Католицької Церкви.
• 1950 — Надія Гуменюк, українська поетеса, прозаїк, публіцист.
• 1952 — Степан Гавриш, український політик і юрист, доктор юридичних наук.
• 1953 — Михайло Демцю, український художник-постімпресіоніст, народний художник України.
• 1956 — Йосип Вінський, український політик, міністр транспорту та зв’язку в другому уряді Юлії Тимошенко.
• 1963 — Олексій Івченко, український політик, голова Конгресу Українських Націоналістів.
• 1963 — Сергій Жигунов, російський кіноактор («Серця трьох», «Зірка епохи», «Моя прекрасна няня», «Нова земля»).
• 1968 — Олег Дерипаска, російський підприємець, мільярдер, власник компанії «Базовий елемент».
• 1975 — Владислав Ващук, український футболіст, захисник.
• 1975 — Олександр Шовковський, український футболіст, воротар.
• 1958 — Олександр Прогнімак, український політичний діяч, письменник, колекціонер, меценат.

Цього дня померли:

• 1557 — Якопо Понтормо, італійський художник, один із основоположників маньєризму.
• 1620 — Йоганн-Сигізмунд, бранденбурзький маркграф.
• 1787 — Головня Гаврило, співак.
• 1934 — Алексєєв Микола Васильович, український і російський книжковий графік.
• 1948 — Енрік Казановас, іспанський скульптор.