Як івано-франківські фахівці ідентифікують репатрійованих захисників

Від початку повномасштабної війни українським фахівцям дедалі частіше доводиться ідентифікувати тіла загиблих захисників, які повертають з тимчасово окупованих територій або з російського боку. І часто — це не цілі тіла, а лише фрагменти.

Про це  інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ.

Усе складніше стає не лише через тривалість війни, а й через обсяги репатрійованих останків.

У якому стані повертають тіла, як відбувається процес ідентифікації та що ускладнює роботу судово-медичних експертка розповіла проректорка з наукової роботи Івано-Франківського національного медичного університету, професорка кафедри судової медицини Наталія Козань.

Зі слів професорки, часто стан тіл унеможливлює швидку ідентифікацію. Тому важливо не лише дотримуватися міжнародних протоколів, а й розвивати відповідну інфраструктуру на місцях.

«Буває, що привозять не цілі тіла, а лише фрагменти — руки, ноги, голови. Особливо зараз, коли обсяг репатрійованих тіл зростає», — каже Наталія Козань.

Така ситуація значно ускладнює процес упізнання. Щоб визначити особу, експерти використовують дані стоматологічного обстеження, ДНК, відбитки пальців. Але не кожен військовий є у відповідних базах.

Найважче, продовжує фахівчиня, коли загиблий — сирота або не має біологічних родичів.

«Якщо, наприклад, одружений, але без дітей, дружина не може надати зразків ДНК, бо не є кровною родичкою», — пояснює експертка.

Є випадки, коли в одному мішку — останки кількох людей

У деяких випадках трапляється, що в одному мішку з тілом можуть бути фрагменти кількох осіб. Тоді експерти ідентифікують кожен елемент окремо.

Це складна й відповідальна робота, яка може тривати місяці. Визначити обставини смерті можна не завжди.

«Якщо тіло має характерні переломи — вибухові, вогнепальні чи механічні — можна припустити обставини. Але якщо тіло розкладене або зруйноване — інформації обмаль», — зазначає Наталія Козань.

Чіткі протоколи та міжнародні стандарти

В Україні діють оновлені протоколи ідентифікації, створені спільно з Міністерством охорони здоров’я, МВС, СБУ та іншими органами. Вони визначають порядок дій судмедекспертів, слідчих та генетиків — від моменту вилучення тіла до передачі родині.

«У випадках масових поховань або катастроф ми керуємося стандартами INTERPOL DVI, які включають чотири етапи: реєстрацію тіл, збір постмортальних і антемортальних даних, порівняння і встановлення особи», — додає Козань.

Івано-Франківськ має фахівців, але не всю інфраструктуру

Попри наявність досвідчених експертів в Івано-Франківську, місто досі не має достатньої технічної бази.

«Нам бракує сучасного обладнання для ДНК-аналізу, єдиної бази стоматологічних і дактилоскопічних даних, чіткого законодавчого регулювання і, найголовніше, державного фінансування», — підкреслює проректорка.

Як наголошує Наталія Козань, попри брак ресурсів та складність умов, фахівці продовжують свою роботу над кожним випадком.

«Працюємо з глибокою повагою до загиблих та їхніх родин», — ділиться професорка.