“Почав на кухні однокімнатної квартири”: Святослав Феденько за два роки передав на фронт 1500 дронів (фото)

Засновник майстерні Святослав Феденько каже: перші дрони для друзів-нацгвардійців він збирав власноруч за свої гроші. Виробництво чоловік розпочав на кухні однокімнатної квартири. Зі слів волонтера, майстерня швидко розвивалася й невдовзі переросла в громадську організацію з командою ентузіастів.

“У нас є 20 волонтерів. Є SMM-відділ. Є івент-менеджери, які організовують благодійні заходи для збору на компоненти. Основою нашої роботи є безкорисна діяльність. Це — історія про те, як люди свій час після роботи присвячують, щоб здешевити цей виріб. Він дорогий у плані компонентів, але дешевий в плані роботи, бо ми працюємо безкоштовно”, — говорить Святослав Феденько.

Співзасновниця майстерні Ірина Ружицька каже: здебільшого волонтери виготовляють дрони для 10 гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”, 4 бригади Нацгвардії “Рубіж” та 68 єгерської бригади.

“Кожен з нас працює з пілотами цих бригад. Якщо вони хочуть поміняти VTX — ми його міняємо. Якщо вони хочуть зробити цифровий дрон — ми робимо його таким. Якщо вони хочуть аналог — ми робимо їм аналог. Це — різні дрони, різна комплектація, але це дуже круті БпЛА через те, що самі запчастини для них підбирають пілоти”, — пояснює Ірина Ружицька.

Зі слів Святослава Феденька, жоден дрон з майстерні “Seraphym” не потрапить на передову, доки не політає з вагою. Якраз завдяки польовим випробуванням стає зрозуміло, що потрібно доробити чи переробити повністю.

“Ми тестуємо БпЛА перший раз у майстерні й другий раз — на відкритому повітрі з вагою. Це — дуже важливо, щоб потім на фронті не виявилося, що якийсь із компонентів не працює”, — каже Святослав Феденько.

Ветеран 78 батальйону 102 окремої бригади Михайло Фурикевич приходить у майстерню щодня орієнтовно о 19:00. Раніше він мав навички паяння, тож радий, що таким чином може допомагати побратимам.

“Після повернення зі служби мені хотілося бути корисним для фронту. Так знайшов у соціальних мережах майстерню “Seraphym”. Це допомагає мені морально бути дотичним і надалі”, — каже Михайло Фурикевич.

“Якби було більше компонентів, ми в місяць могли б 300-400 дронів збирати”

Зі слів співзасновника майстерні Василя Шпіляревича, щомісяця волонтери організовують збір на 650 тисяч гривень. Цих грошей вистачає, щоб придбати деталі в середньому для 60 дронів. Утім, каже Шпіляревич, кількість виробів залежить від запиту військових.

“Якщо ми робимо цифрові дрони, то розуміємо, що їх може навіть бути п’ять. А якщо це будуть аналогові дрони — їх може бути 50-60 штук. Тобто все залежить від самого “начиння” дрона”, — говорить чоловік.

Волонтер Василь Шиптур додає: волонтери могли б збирати значно більше дронів, якби були гроші, щоб закуповувати необхідну кількість компонентів.

“На ці 650 тисяч гривень з “банки” ми купили компоненти. Вони прийшли, ми зібрали з них дрони та ще тиждень-два чекаємо, поки дозбираємо наступну “банку”, щоб придбати нові деталі. Якби було більше компонентів, ми в місяць могли б замість 60 дронів — 300-400 збирати. Я бачу такий потенціал з тією кількістю людей, яка в нас є на цей час”, — пояснює Василь Шиптур.