Троянди в льоду та символізм війни: рожнятівець створює арт-інсталяції про стійкість та надію (фото)

У ці морозні дні, коли Україна проходить через випробування холодом та вимкненнями світла, мешканець Рожнятова Зіновій Васильків відшукав спосіб мовою мистецтва зафіксувати тривожний момент сучасності.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Інформатор.

Талановитий фотоаматор-любитель Зіновій Васильків вирішив не просто знімати зимові пейзажі, а створити власну арт-інсталяцію. Поштовхом до творчості став випадок у дорозі: слухаючи новини про чергові блекаути, чоловік відчув потребу візуалізувати цю межу між життям та заціпенінням. За підтримкою він звернувся до Тетяни Волошинович, яка у своєму квітковому магазині передала йому два оберемки троянд, що вже підлягали утилізації. Те, що мало зів’янути, завдяки творчій думці пана Зіновія перетворилося на глибокий символ.

Процес створення виявився технічно непростим: щоб квіти не спливали під час замерзання, автор додав до води звичайні цвяхи. Ця деталь стала ключовою у філософії роботи, надавши їй сакрального змісту.

“У цьому є щось символічне: цвяхи нагадують про Страсті Христові та муки, які сьогодні випадають на долю людей. Ми живемо у морози без світла, і цей лід ніби сковує нас, як ці квіти. Але в основі мого задуму лежить надія. Все у цьому житті тимчасово: пригріє сонце — і квіти опиняться не в полоні льоду. Так само і Україна — ми обов’язково вистоїмо. Головне, що є надія і любов, а крига рано чи пізно розтане”, —  розповідає Зіновій Васильків.

Перші світлини робіт уже викликали хвилю обговорень у мережі, де кожен глядач знаходить у замерзлих трояндах щось своє. Проте митець не збирається зупинятися і вже планує наступний, значно складніший етап творчості. Нові інсталяції Зіновій Васильків хоче розмістити на березі місцевого озера у Рожнятові — місці, де вода забрала життя кількох його друзів. Автор планує заморожувати лід у формі людських рук (використовуючи для цього рукавиці), щоб розставити ці символічні фігури вздовж узбережжя. Попри те, що це лише перші спроби фотографа в арт-мистецтві, його роботи вже стали для громади німим нагадуванням про те, що навіть у найхолодніші часи краса не зникає, а лише чекає на своє визволення.

Мар’яна Локатир.