«Такі були емоції, що треба було колоти заспокійливі»: дружина звільненого з полону прикарпатця — про перший дзвінок

Під час першого відеодзвінка до рідних визволений з російського полону військовий з Івано-Франківщини Володимир Кутовий запитав, чи вдома його син, з яким він разом боронив країну.

Про це  інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на дружину військовослужбовця Олена Кутова.

Також боєць розповів дружині Олені Кутовій, що через недоїдання він схуд наполовину. У неволі чоловік перебував з 29 серпня 2023 року.

Під час обміну 23 липня 2025 року Володимир Кутовий повернувся в Україну. Рідні дізналися про його звільнення о 23:30, а о 3:00 їм вдалося зідзвонитися.

“Все, що було страшно, ми пережили”

Володимир Кутовий — родом із села Рівня Верховинської громади. Чоловік народився 19 жовтня 1972 року.

За словами дружини, Володимир став на захист країни добровольцем у квітні 2022 року. Під час бойового завдання у селі Новодарівка Запорізької області 29 серпня 2023 року він зник безвісти.

“Спочатку син пішов на війну, потім — чоловік. Сказав: “Син — на війні, я мушу теж там бути”. За півтора року, як вони були на фронті, я сім разів їздила на Схід з молодшою донькою.

Нічого не боялася, нікого не слухала. Мені говорили, що там — страшно. Все, що було страшно, ми пережили. У серпні чоловік зник безвісти.

Ми скрізь їздили, всюди зверталися, допоки через пів року не прийшло офіційне сповіщення, що він — у полоні. З Координаційного штабу телефонували, то я казала: хоч на край світу поїду до нього, мене нічого не тримає”, — розповідає Олена Кутова.

“Такі були емоції, що треба було колоти заспокійливі”

У російському полоні Володимир Кутовий був один рік та 11 місяців. Рідні змогли з ним зідзвонитися завдяки волонтерам через три години після звістки про обмін.

“Сину о 23:30 надійшло повідомлення від Координаційного штабу. В списках на обмін було прізвище батька. Це була радість і сльози, і полегшення, що чоловік нарешті в Україні.

Такі були емоції, що треба було колоти заспокійливі. 13-річна донька дуже плакала, коли дізналася, що тато повернувся з полону.

Перше, що запитав, чи син вдома? Бо обидва були на війні. Розповіла, що коли він потрапив у полон, сина демобілізували”, — говорить жінка.

“Хоче торт і вишневе варення”

Через десять днів Олена Кутова планує поїхати до Володимира.

“Коли чоловік подзвонив по відеозв’язку, я побачила, що він наполовину схуд. Раніше він важив десь 90 кілограмів. Тепер не знаю, яка в нього вага. Сказав, що хоче торт і вишневе варення.

Але ж я розумію, що після цієї їжі, яку їм давали, він поки що не зможе це їсти. Ми чекали майже два роки, почекаємо і десять днів карантину. Одразу, як тільки дозволять, щоб ми зустрілися, поїдемо до нього.

Привеземо все, що захоче. Бог допоможе, ми чекаємо. Головне — що він вже в Україні”, — каже дружина звільненого з полону бійця.

Окрім Володимира Кутового, 23 липня з російського полону звільнили ще чотирьох військовослужбовців — Юрія Бачинського, Андрія Гаврильчука, Петра Недоходюка, Василя Босняка.

Що відомо про обмін полоненими 23 липня 2025 року

23 липня 2025 року в Україну повернулися полонені, про обмін яких домовлялися під час другого раунду переговорів у Стамбулі 2 червня. Звільнені бранці — тяжкохворі та важкопоранені.

Серед них — військовослужбовці ЗСУ, зокрема із підрозділів ДШВ, ВМС, Сил ТрО, а також бійці Держприкордонслужби, Нацгвардії та Нацполіції України. Вони воювали на Донецькому, Запорізькому, Луганському, Херсонському, Харківському, Сумському, Чернігівському напрямках.

Наймолодшому звільненому воїну виповнилося 27 років, найстаршому — 66.