Без холодильників і перевірок: чим ризикують покупці стихійних ринків Івано-Франківська (фото)

На центральних вулицях та біля житлових кварталів Івано-Франківська щодня розкладаються десятки імпровізованих прилавків. Проте купляти там продукцію – небезпечно, особливо у спеку.

Про це  інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посилання на Версії.

Товар на стихійних ринках лежить просто на тротуарі,часто під прямим сонцем, без холодильників, накритий лише марлею чи поліетиленом. Документів, що підтверджують походження й перевірку продукції, — немає. Попри те, що така торгівля заборонена й періодично з’являються перевірки, стихійні ринки і досі працюють. Причина — стабільний попит.

Для багатьох містян це можливість купити домашні продукти дешевше, ніж на офіційних ринках або в магазинах.

«Там дешевше, купляю не раз малину, вишню, кріп, сир — усе, що треба додому», — каже одна з покупчинь.

«Сметану, яйця, малину, кабачки, картоплю — це наше, українське», — додає інший.

«Продукція більш домашня, більш натуральна. Є впевненість, що вона без отруйних хімікатів», — переконаний інший покупець.

Влітку молочні продукти та м’ясо псуються особливо швидко. Температура на відкритому повітрі стає ідеальним середовищем для розмноження бактерій. А відсутність холодильного обладнання лише пришвидшує цей процес.

«Ми не можемо знати, чи були тварини здорові, чи вони лікувалися антибіотиками, чи належні умови їх утримання й доїння. Ми не маємо змоги простежити походження продукції, а отже, й оцінити всі ризики, — пояснює Лариса Шевага, заступниця начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини головного управління Держпродспоживслужби в області.

Крім самого продукту, небезпеку становить і той, хто його продає.

«Особи, що торгують на стихійних ринках, зазвичай не проходять медичних оглядів. Вони можуть бути носіями небезпечних хвороб і передавати їх через їжу. У літню пору ризик особливо великий: це може призвести до сальмонельозу, шигельозу, паразитарних захворювань та інших гострих кишкових інфекцій”, — наголошує Леся Семанчук, начальниця управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства головного управління Держпродспоживслужби в області.

Попри роз’яснення фахівців та рейди, стихійна торгівля не зникає. Причин кілька – продукція там часто справді дешевша, для самих продавців це спосіб швидко збути товар без витрат на місце на офіційному ринку чи сертифікацію. І поки є попит, пропозиція не зникне.