Донька Героя змусила калуську владу публічно вибачатись (фото)

Донька військовслужбовця оприлюднила у соцмережі допис про те, що місцева влада відмовила її родині у виплаті компенсації на встановлення надгробка на могилі батька. Чиновники спершу послалися на норми затвердженого в громаді положення щодо цієї виплати та відмовили у її наданні. Але сьогодні — вибачаються та обіцяють внести відповідні зміни у документ.

Про це  інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Інформатор.

“У громаді м. Калуша героями вважають лише тих, хто загинув від кулі ворога. А от ті, хто помер від наслідків війни — як-от мій тато — або повернувся з неї понівеченим, на жаль, залишаються “невидимими”, — до такого висновку дійшла Тетяна Баволяк після того, як її родина отримала від місцевої влади відмову в нарахуванні часткової компенсації за спорудження надгробка на могилі її батька-захисника.

Таку компенсацію, нагадаємо, у Калуші виділяють з травня 2023 року. Її розмір — 50 тисяч гривень. Крім цього, з минулого року місто також виділяє кошти на встановлення цифрового QR-коду на могилах Героїв (по 750 гривень). А нещодавно було вирішено, що коштом бюджету громади профінансують і встановлення лавок біля могил на Алеї Героїв міського кладовища. Вони мають бути однаковими, тому затверджено відповідний ескіз.

Родині воїна Івана Баволяка, проте, у виплаті було відмовлено. Мотивували тим, що порядком надання відповідної компенсації передбачено, що він має бути похований на Алеї Слави у Калуші, а не будь-якому іншому кладовищі.

“Мій тато віддав 1,5 року в АТО і 20 бойових місяців у повномасштабній. Помер від зупинки серця. І тепер, за логікою місцевих чиновників, він не заслуговує навіть на часткову компенсацію на встановлення надгробка…” — прокоментувала відмову донька Героя.

Після того, як допис розлетівся соцмережами, на нього відреагували у Калуській міській раді. Так, сьогодні через офіційні сторінки міського голови Андрія Найди були оприлюднені вибачення та запевнення, що у Порядок надання виплати внесуть необхідні зміни. Щоправда, причини відмови уже інші:

“Насамперед прошу вибачення перед рідними померлого Воїна за ситуацію, що склалася.

Треба сказати, що згідно з нашим Порядком, допомога для спорудження надгробка поширюється не лише для родин Героїв, похованих на Алеї Слави, а й родин, близькі яких спочивають в інших місцях, зокрема, на сільських кладовищах. І таких випадків багато.

Водночас цим Порядком передбачено, що підставою для надання компенсації має бути смерть пов’язана із захистом Батьківщини або виконанням обов’язків військової служби.

Проте, я цілком підтримую те, щоб УСІ родини загиблих (померлих) учасників бойових дій отримували компенсацію на спорудження надгробків.

Тож це питання буде винесено на найближче засідання координаційної ради, де ми разом із ветеранами, родинами полеглих, зниклих безвісти та полонених Захисників розглянемо Положення і напрацюємо рекомендації щодо внесення змін.

Ці рекомендації будуть передані на розгляд виконавчого комітету щодо внесення їх у Порядок надання допомоги на спорудження надгробків на могилах Захисників”.

З допису міського голови відомо, що у міській раді планують провести перевірку щодо дій підлеглих:

“Окремо хочу наголосити, що некоректне ставлення з боку працівників виконавчих органів Калуської міської ради до рідних Героїв є неприпустимим, тому з цією ситуацією ми детально розберемось, щоб надалі уникнути подібних нарікань!” — зазначив Андрій Найда.

Герої — не лише ті, хто загинув від кулі чи безпосередньо на полі бою. Герої вмирають і за інших обставин. Але це не применшує їхнього внеску в оборону рідної землі. Вшанування мають бути однаковими.

Нагадаємо, що Іван Баволяк народився 8 січня 1973 року в Калуші. Шлях Івана Баволяка як військового розпочався ще з АТО/ООС. Герой вступив до лав ЗСУ та боронив Україну від окупантів ще до повномасштабного вторгнення. Згодом, звільнившись зі служби, працював за кордоном. Але після 24 лютого 2022 року, не зволікаючи, повернувся в Україну, щоб знову захищати її.

Служив командиром І самохідного артилерійського взводу. Був старшим офіцером 2 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону військової частини. Його життя обірвалося раптово: 3 лютого 2024 року серце воїна раптово зупинилося під час проходження реабілітації.