Українські поліцейські почали акцію протесту. Вимагають вищих зарплат
Кілька днів тому у мережі почала ширитись інформація про всеукраїнський страйк патрульних поліцейських.
Про це повідомляє щоденна онлайн – газета Голос ІФ з посиланням на Zaxid.net.
Основна вимога правоохоронців – підвищення зарплат, оскільки зараз рядовий патрульний заробляє 10-14 тис. грн в місяць. Оскільки офіційних коментарів від МВС про страйк досі нема.
Ще у листопаді на сайті електронних петицій до президента з’явився документ про підвищення зарплат поліцейських. «Специфіка роботи працівника поліції – це високий рівень відповідальності, психологічні та фізичні навантаження, ненормований робочий день, а також постійні ризики для життя та здоров’я, в тому числі від діяльності злочинного середовища або інших об’єктивних обставин… В таких умовах поліцейські повинні отримувати більшу заробітну плату, а не нижче середньої заробітної плати в країні», – так у петиції аргументовано необхідність збільшення зарплати. За півтора місяці петицію підписали понад 19 тис. українців, що недостатньо для розгляду президентом, проте збір підписів триває три місяці.
Під час ухвалення державного бюджету на 2022 рік депутати відмовились виділити додаткові кошти на запит МВС, зазначивши що, по-перше, перед тим, як просити, потрібно прозвітувати, а по-друге, коштів виділяється достатньо – лише треба розпоряджатись. Так, на діяльність поліції у 2022 році загалом виділили 36 млрд грн.
На початку грудня на фінансові проблеми поліцейських відреагував голова МВС Денис Монастирський, який припустив, що патрульні могли б десь підробляти у позаслужбовий час. «Однією з ініціатив є можливість використання позаробочого часу поліцейського, щоб він міг отримувати можливість додаткового заробітку, наприклад, на охороні певних об’єктів. Наразі ми також працюємо над цією моделлю», – сказав Монастирський.
Ця заява обурила багатьох поліцейських, які часто працюють у нічні зміни по 14 годин, а також виходять для підсилення служби у свої вихідні. Вони вважають слова міністра неповагою, адже він фактично запропонував їм іти в охоронці замість гідно заробляти на державній роботі. Реакція поліцейських не забарилась.
Не лише патрульні
Як розповів керівник первинної профспілки патрульної поліції Львова Тарас Пристай, у флешмобі беруть участь не лише патрульні, а й працівники інших підрозділів Національної поліції України.
«Знайомі поліцейські із Харкова, де, до слова, чи не найбільший в Україні недобір в правоохоронних органах, розповіли, що працівники різних відділів головного управління перестали виконувати роботу поза межами графіку. Тобто якщо раніше вони могли працювати і після зміни, і у вихідні, бо роботи багато і її треба робити, тепер цього не роблять. Це в межах закону», – говорить Тарас Пристай.
Інформацію про те, що до акції протесту долучаються поліцейські із різних управлінь та відділів, підтвердив і один із львівських правоохоронців.
За даними від учасників флешмобу, до нього долучились поліцейські зі Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Луцька, Ковеля, Чернівців, Сум, Дніпра, Кривого Рогу, Черкас, Києва та інших міст.
«Точно сказати наразі важко, тому що ця акція немає ані організаторів, ані координаторів. Ми просто долучились до неї. Десь хтось висунув таку ідею і люди в різних містах її підхопили, тому що назріло. Ми ж спілкуємось між собою у різних містах, знайомились під час відряджень чи служби в зоні ООС», – пояснює Тарас Пристай.
Учасники флешмобу створили у Телеграмі групу «Максимальна толерантність», присвячену акції протесту, де обговорюють свої вимоги до керівництва та підтримують один одного і закликають не вестись на занепадницькі настрої частини правоохоронців, які переконані, що флешмоб ні до чого не призведе.
Як реагує керівництво
Ніхто з керівництва МВС і жоден з керівників поліції у регіонах публічно на акцію протесту досі не відреагував. Лише патрульні із Києва повідомили у групі протестувальників, що їхній керівник Юрій Зозуля назвав акцію «тупим вкидом» і заявив, що коли його особисто перестане влаштовувати його зарплата, то він просто змінить роботу. Додамо, що за 2020 рік начальник управління патрульної поліції Києва Юрій Зозуля задекларував 506 тис. грн зарплати.
Керівник львівських патрульних Роман Пилипенко також відмовився коментувати ZAXID.NET акцію протесту. Натомість у Сумах, як стало відомо керівництво патрульних почало жорсткіше їх контролювати і вимагає звітувати про перебіг служби щогодинно, а також забороняє пересуватись під час зміни без попередження керівництва.
Повідомлення із групи протесту “Максимальна толерантність”
Та наразі більшість керівників на місцях зберігають нейтралітет.
У чому проблема?
Грошове забезпечення поліцейського складається із посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, що мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
«Заробітна плата поліцейського зараз становить від 10 до 14 тис. грн – залежить від міста та посади. Я працюю з 2015 року, зараз за 15 змін по 14 годин, половина з яких – нічні, отримую 13300 грн в місяць, – каже один зі співрозмовників. – Платня майже не підвищувалася останні два роки. Враховуючи специфіку роботи, великі ризики, пов’язані зі загрозою життю та здоров’ю, кримінальну та адміністративну відповідальність за всі свої дії, графік, нічні зміни, постійні затримки на роботі, вихід у вихідні дні, більшість поліцейських вважає неприпустимо малою таку заробітну плату. Якщо і далі не буде почуто працівників поліції, велика кількість людей планує звільнятися, а багато хто і вже написав рапорти на звільнення».
Інший патрульний додає, що і доплати, передбачені законом, часто виплачуються не повністю через незрозумілі «нюанси» в нарахуваннях, що проводяться в Києві.
За словами Тараса Пристая, поліцейські хочуть, аби їм підвищили зарплату до орієнтовно 22-23 тис. грн, якщо ідеться про такі великі міста як Львів. Для менших міст на кшталт Тернополя до 20 тис. грн, і до 25 тис. грн у Києві. Правоохоронці вважають, що оплата їхньої праці мала би привязуватись до прожиткового мінімуму, як, наприклад, додають вони, є із зарплатами у ДБР чи НАБУ.
«Ми розуміємо, що специфіка в Києві, у великих містах і в менших – різна. Це треба враховувати під час перегляду зарплати», – говорить керівник профспілки.
Усі співрозмовники обурені заявами міністра Дениса Монастирського про те, що поліцейські зможуть офіційно підробляти у вихідні.
«Більшість і так мають підробіток – хтось складає меблі, хтось кладе плитку, хтось ще чимось займається, бо орендувати квартиру чи доїжджати на роботу машиною за ці гроші неможливо, не кажучи вже про утримання сім’ї», – каже один зі співрозмовників.
«Я особисто маю другу роботу із 2017 року. У мене три вищих освіти. Це важко – працювати після нічної зміни. Звільнятись я не хочу, тому що свідомо ішов на цю роботу. Але хочу гідної оплати», – говорить інший.
За приблизними даними від самих поліцейських, лише у Львові за 11 місяців цього року звільнились близько 140 патрульних, що становить 14-15% від загального складу з урахуванням адміністративних посад. А з 1 січня 2022 року рапортів на звільнення стане більше. Утім у прес-службі патрульної поліції Львівської області відмовились надати офіційні цифри без погодження київського керівництва.
«Хтось пішов працювати таксистом, хтось – в ІТ, дехто поїхав за кордон, бо втомився після служби іти заробляти гроші на будові. За інформацією, що маю від колег, недобір у Львові становить близько 100 людей, по Україні – кілька тисяч», – коментує один із поліцейських.
