У Карпатах чоловік натрапив на ведмедя (фото)
У Карпатах чоловік під час вечірньої пробіжки натрапив на ведмедя. На щастя, історія закінчилася без інцидентів, а допоміг у цьому чоловікові свисток та його чотирилапий друг – собака Ума.
Розповідь по пригоду Сергій Сапіга опублікував у соцмережі Фейсбук, інформує щоденна онлайн-газета Голос ІФ.
“Нарешті, шляючись 30 років по горах, я зустрівся з ведмедем! І не просто зустрівся, а ще і побігав з ним!
Звичайна вечірня пробіжка Карпатськими стежками з моєю супутницею Умою! Вибігли з гірської хатини Білий Слон Ґаджина десь о 20:10.4 км підйому і нарешті моя улюблена стежка, яка пролягає трохи дикими лісами Карпат. Пробігши болотяну полонинку і забігши в ліс в районі гори Мариш, на стежці я побачив велику темно коричневу постать. Розуміючи, що то не Ума, бо вона біжить по заду, і не якась велика собака, догадуюсь, що то ведмідь, який просто стоїть на стежці і дивиться на мене, але ще сумніваюсь бо вже добряче сутеніє”.
“Збавляю темп і дістаю, ні не гвинтівку, а свисток і починаю свистіти. На щастя, то темне волохате не побігло на мене, а розвернулося і почало втікати по стежці. Я не перестаючи свистіти почав переслідувати дотримуючись безпечної, я так чогось подумав, відстані 15 – 20 метрів. Ума продовжує бігти за мною, я за тим волохатим звіром і коли через метрів 100 ми всі вибігли на пряму широку стежку, я переконався, що то біжить попереду ведмідь!Біг він точно так, як я бачив тільки по телевізорі, смішно і незграбно, ну і якось повільно, що аж мені прийшлось збавити темп. На цій широкій стежці, Ума вирвалась вперед і не гавкаючи просто бігла за ведмедем, я з свистком за Умою і так ми бігли десь метрів 50, поки стежка не повернула трохи ліворуч, а ведмідь побіг праворуч вгору. Я знову збавив темп даючи йому піднятися по вище і коли переконався що він на відстані, то продовжив бігти і Ума також побігла по стежці, а не за ведмедем.Ще деякий час ми бігли паралельно і я чітко бачив з права в горі того косолапого міхалича. Потім стежка пішла круто вліво вниз а міхалич побіг вгору. Так, на щастя, наші шляхи розійшлися. Далі без пригод, ввімкнув свій ліхтарик і продовжив швидку нічну мандрівку. Адреналіну було достатньо, добре що не в шортах.Зато біглося бомбезно, встрясочка була відмінна.Висновок! Свисток другий раз мене виручає на протязі місяця. Перший раз я зустрів на Косарищі, також в сутінках здоровенного вепра з файними кликами, який стояв на пагорбі прямо на дорозі і не рухався, коли я зрозумів що то кабан, то одразу дістав свисток і почав свистіти, ну і кабан також на щастя побіг не на мене, а осторонь. Так що бігаючи по горах і лісах беріть з собою свисток і при можливості Уму”.