Пуск ракети Vega вперше закінчився невдачею
Запуск європейської ракети Vega з розвідувальним супутником Falcon Eye 1 закінчився невдачею, повідомляється в заяві Arianespace, пише Голос.if.ua.
Після відділення першого ступеня сталася нештатна ситуація при запуску двигуна другого ступеня, через що ракета із супутником впала в Атлантичний океан.
Vega – це чотирьох-ступенева ракета легкого класу, розроблена Європейським і Італійським космічними агентствами для запуску невеликих супутників з космодрому Куру в Південній Америці.
На перших трьох ступенях використовуються твердопаливні ракетні двигуни, а на четвертій, призначеної для точного виведення супутника на цільову орбіту, застосовується український рідинний двигун РД-843, що працює на несиметричному диметилгидразині.
11 липня 2019 року Vega повинна була зробити свій 15 політ. Як корисного навантаження в цьому запуску виступав супутник збройних сил Об’єднаних Арабських Еміратів Falcon Eye 1, призначений для розвідки.
Супутник був обладнаний камерою, що дозволяє знімати поверхню Землі з дозволом до 70 сантиметрів на піксель. Апарат мав масу близько 1,2 тони і мав вийти на сонячну-синхронну орбіту висотою 611 кілометрів. Сонячна синхронна орбіта примітна тим, що, рухаючись на ній, апарат пролітає над певною областю в один і той же місцевий час.
Спочатку запуск йшов штатно, однак після відділення першого ступеня сталася аномалія. У прес-релізі Arianespace повідомляється, що вона сталася незабаром після включення двигуна другого ступеня, однак на трансляції не видно, що запуск двигуна дійсно стався.
На трансляції (Відео з You Tube) можна помітити, що відразу після передбачуваного включення двигуна швидкість набору висоти стала знижуватися.
Зараз ESA розробляє нову версію ракети, названу Vega-C. Однією з відмінностей стане заміна двигуна другого ступеня Zefiro 23 на новий двигун Zefiro 40. Крім того, буде замінений і двигун першого ступеня. Перші випробування нового двигуна P120C відбулися ще в 2018 році.
Ракета Vega неодноразово виводила на орбіту важливі науково-технічні місії. Наприклад, на ній був запущений апарат для спостереження за вітрами в атмосфері ADM-Aeolus, супутник дистанційного зондування Землі Sentinel-2A, експериментальний космічний корабель IXV, а також апарат LISA Pathfinder.
Остання місія являє собою прототип гравітаційної хвильової обсерваторії, на якому вчені відпрацьовують технології для повноцінної обсерваторії LISA, планованої до запуску в 2034 році.
Вона буде складатися з трьох апаратів, збудованих в рівносторонній трикутник і виступають як гравітаційний хвильовий інтерферометр.
На відміну від існуючих інтерферометрів LIGO і Virgo, LISA зможе реєструвати хвилі з частотою від 0,1 міллі-герц до 1 герц.
Це дозволить вивчати не тільки вкрай масивні об’єкти, такі як чорні діри, а й шукати екзо-планети.