Ексклюзив з Європейських ігор. Анастасія Сапсай, яка переписала історію українського самбо
Анастасія Сапсай здобула першу золоту нагороду в самбо на Європейських іграх за історію проведення таких змагань та третє для України «золото» у Мінську про це інформує Голос.if.ua.
Усіх своїх суперниць – Карину Стефанович із Литви, Катерину Калюжну з Білорусі та грузинську спортсменку Елене Кебадзе – вона пройшла швидко та технічно. Як зазначили іноземні коментатори: «суперників не побачила». Ексклюзивно для Радіо Свобода Анастасія Сапсай розповіла про емоції від перемоги, підтримку команди та плани на майбутнє.
Анастасія Сапсай: Я дуже рада, що змогла вибороти «золото» та стати переможницею, але відверто зізнаюся, що вчора взагалі не розуміла, що відбулося. Не оговталася.
– Яка із сутичок була найважчою для вас?
– Фінальна. З грузинською самбісткою Елене Кебадзе ми вже зустрічалися. На чемпіонаті Європи я програла їй, тож цей фінал був принциповим для мене. Радію, що змогла виграти – 4:0
– Хто для вас був головною підтримкою на Іграх?
– Вдома вболівали батьки. На жаль, не бачили саме те, як я боролася, бо не показали трансляцію, тому що змагання затягнулися. Але вони слідкували в інтернеті за результатом. Телефонували потім, вітали. І, звичайно, наша збірна – це підтримка та опора. Вони завжди поруч. І коли ти чуєш, як усі разом співають гімн України – це гарне завершення змагань.
– Ви починали займатися дзюдо. Тривалий час виступали у двох видах. Чи відчутна різниця між дзюдо і самбо?
– Мені запропонували тренери спробувати свої сили у самбо, на той момент ці види спорту були дуже схожі. Я виступила, сподобалося і вирішила залишитися та боротися вже в самбо. Раніше різниця між цими двома видами була майже не відчутна. Але відбулися зміни у суддівстві та правилах, тому дзюдо стало більш класичним, а самбо залишилося яким було. Перемикатися з одного виду на інший не дуже важко, але в моменти хвилювання ти просто можеш забути якісь нюанси, і потім щось виконати заборонене під час сутички. Як результат, покарання чи дискваліфікація. Тому я напередодні змагань всіма думками в тому виді, в якому змагаюся.
– Ви виступаєте у найважчій вазі серед жінок: тут може бути різниця від 80 до 130 кг. Чи потрібно вам якось контролювати вагу?
– Мені не треба зганяти вагу чи навпаки – наїдати. Головне – підтримувати вагу на комфортному рівні для себе. Немає якоїсь дієти чи конкретного плану харчування, просто харчуюся лише.
– Самбо вважається все ж таки чоловічим видом спорту. Чи вдається залишатися жіночною?
– Я дуже люблю сукні, спідниці, іноді каблуки. Для мене це не проблема. Мені здається, що не вид спорту вирішує, що ти одягаєш і як виглядаєш. Це все від людини залежить.
– Що далі: відпустка чи змагання?
– Мрія про відпустку, але поки що зарано щось про це сказати. Буду готуватися до світової першості зі самбо у листопаді.