На Івано-Франківщині родина Левицьких перетворила 150-річну батьківську хату на музей (відео)

У Нижньому Березові, що на Косівщині Івано-Франківської області, родина Левицьких відновила батьківську хату, якій близько 150 років, та облаштувала в ній домашній музей. Тут зібрали старовинний одяг, рушники, образи, посуд і родинні реліквії. Оселя також стала місцем зустрічі трьох поколінь жінок, які разом виконують давні українські пісні.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Версії та відео НКТ..

Стара хата у Нижньому Березові для родини Левицьких стала місцем збереження сімейної історії та традицій. Саме тут народилася й виросла донька Марії Левицької Анна Геник-Левицька, яка згодом стала однією з ініціаторок відновлення родинної оселі.

Будівлі вже близько 150 років. Після реставрації родина почала наповнювати її речами, які відтворюють традиційний побут. Водночас хата стала локацією для зйомок родинного тріо «Мамине намисто», до якого входять представниці трьох поколінь.

150-річну хату вирішили повернути до життя

Анна Геник-Левицька розповідає, що народилася в цій оселі у 1963 році та провела тут дитинство. Після реставрації родина не хотіла, щоб будинок залишався лише пам’яткою минулого, тому почала облаштовувати його старовинними речами.

«Цій хатині вже є 150 років. Цю хатинку ми як реставрували і захотіли, щоби вона ожила, щоби вона нам приносила радість і щоби ми її не могли забути, як забуту якусь реліквію. Ми її прибрали як паню, як дівчину, бо хочемо, щоби вона жила з віками, з нами, з нашими дітьми, з нашими онуками», — розповідає Анна Геник-Левицька.

Ідея облаштувати оселю була пов’язана і з родинним музичним проєктом. Спочатку жінки планували назвати своє тріо «Три покоління», однак згодом обрали назву «Мамине намисто».

Для запису пісень і зйомки відео родині хотілося мати автентичне місце, де традиційний одяг і музика поєднувалися б із відповідним інтер’єром. Поступово стара хата стала не лише знімальною локацією, а й місцем зберігання колекції старожитностей.

У колекції — десятки сорочок, тарелів і дев’ять кожухів

Частину речей Анна Геник-Левицька почала збирати приблизно два десятиліття тому. Вона купувала старовинні сорочки, традиційний верхній одяг та інші предмети, характерні для цієї місцевості.

Нині в колекції є 28 давніх сорочок. Родина також зберігає кептарі, традиційний березівський одяг, дев’ять кожухів і чорні сердаки, які планують додатково оздобити вишивкою.

«Наприклад, я почала вже дуже давно, певно, за 20 років купувати оцю старовинну сорочки. Тут є багато їх. Я їх маю 28. Там кіптарики. Там ще я маю одяг такий, як кіптарі звичайні, березівські. Як маю дев’ять кожухів, маю сардаків таких чорних», — розповідає Анна Геник-Левицька.

Окреме місце в колекції займають давні рушники, хустини, взуття та посуд. У хаті зібрали 46 старовинних тарелів, а також лампу, підсвічники й різні предмети побуту.

У старій скрині родина зберігає хустини, сорочки та рушники. Колекцію доповнюють постоли, давнє взуття й інші речі, які купували або знаходили протягом багатьох років.

Деякі образи передаються у родині поколіннями

Серед речей у хаті є не лише придбані старожитності, а й особисті родинні реліквії. Зокрема, тут збереглися давні образи, які, за словами Анни Геник-Левицької, перейшли до родини ще від її прабабусі.

«Це є ще з 890-го року. Це образи прийшли якби до моєї ще прабабусі, потому до бабусі. І це так наша так само реліквія», — розповідає Анна Геник-Левицька.

У хаті також залишили фотографії батьків і речі, пов’язані з історією сім’ї. Оселю прикрашають і засушені трави, які збирає Марійка, онучка Марії Левицької.

Родина продовжує шукати предмети, якими можна доповнити колекцію. За словами Анни Геник-Левицької, у цьому їй активно допомагає донька Марійка, яка також стежить за появою старовинних речей.

«Марійка так само кожний раз дивиться і пантрує, щоби ми це купили, щоби ми примножили це, щоби в нас це залишилося у реліквії для когось і для людей, щоби люди пам’ятали, що давне треба зберігати, треба любити, треба цінувати», — розповідає Анна Геник-Левицька.

У старій хаті збираються три покоління жінок

Нині 150-річна оселя стала одним із місць, де родина записує відео для соціальних мереж. Марія Левицька, її донька та онучка разом виконують давні українські пісні, які передавалися в сім’ї.

Їхнє тріо має назву «Мамине намисто». Для записів жінки одягають традиційне березівське вбрання, частина якого також зберігається у відновленій хаті.

Родинний спів поступово переріс у спільний проєкт трьох поколінь. Жінки записують пісні на відео та публікують їх у соціальних мережах. Сторінка 85-річної Марії Левицької вже зібрала понад 80 тисяч підписників.

Родина продовжує поповнювати колекцію старовинних речей у батьківській оселі. Зібрані сорочки, рушники, образи, посуд, традиційний одяг і предмети побуту залишаються у 150-річній хаті в Нижньому Березові.