Пійло і Довге-Калуське: чим живе другий за величиною старостинський округ Калуської громади (фото)

Пійлівський старостинський округ, до якого входять села Пійло та Довге-Калуське, є другим за величиною у Калуській громаді. Тут розвивають підприємництво і сільське господарство, підтримують військових, зберігають культурну спадщину, водночас намагаються розв’язати проблеми з берегоукріпленням, дорогами та доступом до медичної допомоги.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на ПІК.

За даними реєстру, у Пійлі проживає близько двох тисяч людей, у Довгому-Калуському — майже 800. Водночас через повномасштабну війну частина мешканців виїхала за межі громади та України.

Підприємництво, фермерство та відпочинок

Пійлівський округ розташований поруч із Калушем і вирізняється лісами, річками, дубовим гаєм та численними місцями для відпочинку. Сюди приїжджають не лише місцеві жителі, а й калушани.

На території Пійла зберігся вентиляційний стовбур колишньої шахти. Нині довкола нього сформувалася підприємницька зона, де працюють митниця, крамниці, бокси та станції технічного обслуговування автомобілів.

За словами старости Пійлівського округу Галини Гелеги, у селах працюють майстри з виготовлення кованих виробів і металоконструкцій, магазини, СТО, заклади харчування та промислові підприємства. Зокрема, йдеться про ресторан «Олімп», кафе «Бонжур», підприємства «Будучність» і «Промінвестбуд».

Сільськогосподарські землі обробляють фермерські господарства «Світанок», «Тур-Агро» та фермер Богдан Романовський. Через родючі ґрунти в оренду беруть не лише паї, а й присадибні городи.

Річки загрожують людським оселям

Однією з головних проблем Пійла залишається укріплення берега річки Чечви з боку Довгого-Калуського. Під час паводків вода підмиває берег і створює загрозу для житлових будинків. Це питання неодноразово порушували на різних рівнях.

Після отримання генерального плану в окрузі також розпочали облаштування нового кладовища. Територію вже розчистили, надалі планують вирівняти її та встановити огорожу.

У Довгому-Калуському проблеми під час паводків створює річка Млинівка, яка виходить із берегів і завдає шкоди господарствам мешканців.

Пам’ять про загиблих і допомога військовим

Пійло втратило на російсько-українській війні Захисника Олега Перегуду. Його поховали на місцевому кладовищі, а біля адміністративної будівлі встановили пам’ятний банер.

У Довгому-Калуському вшановують полеглого військового Василя Юрчишина. Банер із його портретом встановлений біля каплички на в’їзді в село.

Спільним місцем пам’яті для двох сіл стала Алея віри і надії. Тут розмістили портрети 14 зниклих безвісти військовослужбовців — мешканців округу. Щомісяця біля алеї проводять молебні за їхнє повернення та збирають кошти для війська.

У Народних домах Пійла і Довгого-Калуського вже кілька років плетуть маскувальні сітки. У Пійлі для цього місцеві чоловіки навіть виготовили спеціальний верстат для нарізання тканини.

У Довгому-Калуському обсяг виготовлених сіток уже вимірюється квадратними кілометрами. Їх плетуть різних розмірів і кольорів — відповідно до сезону та потреб військових.

Культурне життя та пам’ятки

У Пійлі працює відремонтований Народний дім і молодіжний простір «Разом з тобою», створений у межах проєкту UNICEF. Тут діє народний аматорський фольклорний колектив «Візерунок», який у травні підтвердив своє звання, а в липні представив громаду на фестивалі патріотичної пісні «Яворина-2026».

Серед відомих жителів села — художниця Юлія Багринівська. Уродженка Пійла Іванна Мельник, яка проживає в Італії, присвятила рідному селу понад 80 віршів.

Особливою сторінкою історії Пійла є старовинна дерев’яна церква, яка згоріла у 1965 році за нез’ясованих обставин. Із трьох дзвонів вдалося врятувати лише один. Водночас збереглася каплиця віком близько 400 років із давніми розписами та домотканими мальованими полотнами.

У Довгому-Калуському розташований храм Святого Василія Великого УГКЦ, зведений у 1916 році. Він має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. У старій дзвіниці досі зберігаються давні дзвони.

Народний дім потребує ремонту, а село — ФАПу

Народний дім у Довгому-Калуському звели у 1950-х роках методом народної будови — із саману, глини, соломи та інших доступних матеріалів.

До початку повномасштабної війни тут частково відремонтували покрівлю та стіни, однак будівля й надалі потребує капітального оновлення. Попередній проєкт реконструкції передбачає перенесення сцени, облаштування нового входу та ремонт приміщень для гурткової роботи.

Однією з найгостріших проблем села залишається відсутність фельдшерсько-акушерського пункту. Навіть за найпростішою медичною допомогою мешканцям доводиться їздити до Пійла.

Село, яке пережило виселення

Довге-Калуське має складну історію. Його мешканці брали участь у Першій і Другій світових війнах, вступали до лав УПА та підтримували підпілля ОУН.

У 1951 році село фактично ліквідували, а людей виселили до Кіровоградської області. Згодом мешканці поверталися, відбудовували зруйновані господарства та відновлювали родинну пам’ять.

Історію населеного пункту дослідив Василь Парцей у книзі «Довге-Калуське: на вівтарі пам’яті».

Сьогодні Пійло і Довге-Калуське поєднують щоденну працю, підприємництво, допомогу військовим і збереження історії. Водночас громада очікує розв’язання низки інфраструктурних проблем — від укріплення берегів до ремонту Народного дому та відновлення доступної медицини.