Підрядника з Калущини засудили за розкрадання бюджетних коштів під час ремонту шкільної покрівлі

Калуський міськрайонний суд визнав винним підприємця з Калущини у розкраданні бюджетних коштів під час капітального ремонту покрівлі Зборянської гімназії та легалізації незаконно отриманих грошей.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ.

Згідно з вироком, фізична особа-підприємець, зареєстрований з основним видом діяльності “Покрівельні роботи”, з 2016 року офіційно працював у сфері будівництва. 1 липня 2021 року Зборянська гімназія Верхнянської сільської ради оголосила відкриті торги на капітальний ремонт покрівлі будівлі за адресою: село Збора, вулиця Молодіжна, 46, з очікуваною вартістю 1 265 900 гривень.

Підприємець подав тендерну пропозицію на суму 1 223 842 гривні та був визнаний переможцем торгів.

20 липня 2021 року між гімназією та ФОП було укладено договір на виконання робіт з капітального ремонту покрівлі.

“ФОП зобов’язувався виконати покрівельні та інші спеціалізовані будівельні роботи по об’єкту капітального ремонту покрівлі Зборянської гімназії”, — йдеться у рішенні суду.

Фінансування робіт здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету.

Договір передбачав обов’язок підрядника забезпечити виконання робіт відповідно до проєктно-кошторисної документації та у встановлені строки. Підрядник мав гарантувати якість робіт і можливість експлуатації конструкцій протягом гарантійного строку.

Схема завищення обсягів робіт за першим договором

Суд встановив, що в період з 20 липня до 10 вересня 2021 року підрядник, маючи умисел на заволодіння бюджетними коштами, склав акт приймання виконаних будівельних робіт та відповідні довідки. У цих документах він зазначив більші обсяги робіт і матеріалів, ніж були виконані та використані фактично. Зокрема, у документах вказано розбирання покриття покрівлі з азбоцементних листів у кількості 1680 м², хоча реально виконано 1340 м². Аналогічно було завищено обсяги робіт з розбирання лат, улаштування покриттів з рулонних матеріалів, монтажу профільованого листа, поставки металопрофілю, плівки, сталі, конька, розжолобків та снігозатримувачів.

“Підрядник умисно завищив фактичні обсяги робіт і кількість матеріалів у акті приймання виконаних робіт”, — йдеться у вироку.

Ці відомості стали підставою для оплати повної договірної суми.

Сума збитків за першим епізодом

На підставі завищених даних 16 вересня 2021 року на рахунок підприємця у банку було перераховано 1 223 842 гривні за виконання робіт за договором № 63. Частина цієї суми фактично відповідала роботам, які не були виконані, та матеріалам, які не були використані.

“Розмір матеріальної шкоди за першим актом становить 240 070,51 гривні”, — йдеться у вироку суду.

Саме ці кошти підрядник отримав у своє розпорядження та міг використовувати на власний розсуд.

Додаткові роботи та новий договір

У вересні 2021 року директорка Зборянської гімназії звернулася до підприємця з проханням допомогти визначити вид і обсяг додаткових робіт з ремонту покрівлі та виконати ці роботи. Після огляду об’єкта підрядник уклав договір на суму 199 531 гривня щодо додаткових робіт з капітального ремонту покрівлі. Умови нового договору також передбачали виконання покрівельних та спеціалізованих будівельних робіт на тому ж об’єкті.

“Підрядник зобов’язався виконати додаткові роботи з капітального ремонту покрівлі за окремим договором”, — йдеться у рішенні суду.

Фінансування цих робіт також здійснювалося за рахунок бюджетних коштів.

Завищення обсягів робіт за другим актом

Суд встановив, що у період з 2 вересня до 11 жовтня 2021 року ФОП склав і подав акт приймання виконаних робіт № 2 від 11 жовтня 2021 року та довідку про вартість робіт за додатковим договором. У цих документах були завищені дані про обсяги робіт та матеріалів, у тому числі щодо розбирання жолобів, підшивання карниза, поставки металопрофілю, встановлення ринв, гаків, вітрових планок і примикань. Фактичні обсяги були меншими, ніж зазначено в акті.

“У другому акті також завищено кількість виконаних робіт і використаних матеріалів”, — йдеться у вироку суду.

На підставі цього акта були проведені чергові платежі на користь підрядника.

13 жовтня 2021 року на рахунок ФОП було перераховано кошти на загальну суму понад 199 тисяч гривень за додаткові роботи, з яких частина також відповідала завищеним обсягам робіт.

“Матеріальна шкода за другим актом становить 22 753,74 гривні”, — йдеться у вироку.

Загальний розмір збитків інтересам держави, завданих завищенням вартості робіт за двома актами, склав 262 824,25 гривні.

Суд окремо оцінив дії підрядника щодо складання актів. Ці документи є офіційними та використовуються для розрахунків за виконані будівельні роботи.

“Акти приймання виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями стали підставою для оплати бюджетних коштів”, — йдеться у рішенні суду.

Суд також встановив, що після надходження коштів на рахунок підрядник здійснив фінансові операції, які кваліфіковано як легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Такі дії віднесено до фінансових операцій з активами, отриманими внаслідок злочину, відповідно до законодавства про запобігання відмиванню доходів.

5 листопада 2025 року між прокурором та обвинуваченим за участю захисника була укладена угода про визнання винуватості. Підприємець повністю визнав свою вину за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, розкаявся та добровільно відшкодував завдані збитки. Суд врахував, що він раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю третьої групи та здійснює волонтерську діяльність для Збройних сил України. Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.

Суд затвердив угоду про визнання винуватості та призначив підприємцю покарання за сукупністю статей. За ч. 2 ст. 191 КК України — два роки позбавлення волі з забороною обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями у сфері будівництва державної та комунальної форми власності, строком на один рік шість місяців. За ч. 1 ст. 209 КК України — три роки позбавлення волі з аналогічною забороною строком на два роки та конфіскацією майна. За ч. 1 ст. 366 КК України — один рік обмеження волі з забороною обіймати відповідні посади протягом одного року.

“Остаточне покарання визначено у виді трьох років позбавлення волі з додатковим покаранням у вигляді заборони обіймати окремі посади та конфіскації майна”, — йдеться у вироку.

Водночас суд застосував ст. 75 КК України та звільнив засудженого від відбування основного покарання з випробувальним строком два роки.