На Івано-Франківщині виявили гроти монахів-пустельників над Дністром (фото)

На Івано-Франківщині історики виявили гроти монахів-пустельників, які свідчать про існування чернечого скельно-печерного комплексу княжого періоду над Дністром у селі Делева.

Про це  інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Версії.

Історики та археологи Івано-Франківщини повідомили про дослідження унікальної археологічної пам’ятки — скельно-печерної обителі, яка розташована над Дністром поблизу присілка Луг, села Делева Олешанської громади. За словами історика Романа Кобильника, знахідка може датуватися княжим періодом, хоча раніше не було жодних письмових згадок про цей комплекс.

Місцеві перекази та історичний контекст

За народними переказами, у гротах жили пустельники, а в часи німецької окупації там переховувалися євреї.

“У період німецької окупації там переховувалися євреї, які спускалися до печери на ланцюгах”, — йдеться у повідомленні історика.

Також відомо, що спроби обстежити місцевість робилися ще у 2016 році дослідниками Інституту історії, етнології і археології Карпат та Прикарпатського національного університету. Проте складне розташування скельного карнизу над Дністром ускладнювало доступ.

Обстеження у 2025 році

У червні 2025 року археологи разом із альпіністом Дмитром Коломийцем провели обстеження. Пам’ятка розташована у травертиновому скельному виступі на висоті близько 30 метрів над Дністром.

“Скельний останець сягає понад 20 метрів завширшки і 12 метрів заввишки. Зверху він утворює майдан розміром 35 на 20 метрів”, — зазначив Роман Кобильник.

Вхід до першого грота розташований з північного заходу. У стінах грота виявлено пази-вруби, які використовували для кріплення дерев’яних конструкцій.

На стінах помітні символічні зображення: широкораменний хрест, знак у вигляді свастики, антропоморфні фігури та коло з хрестом усередині.

У другому гроті археологи виявили графічні зображення чорної фарби, що нагадують сцени Розп’яття та постаті людей. Там також зафіксовано хрест у колі та підвищення, схоже на вівтар.

Дослідники зазначають, що поруч розташовані кілька менших келій, які ймовірно використовувалися для побутових потреб.

Головний грот-храм

Окремо виділяється великий грот, що, на думку дослідників, виконував функцію храму.

“Приміщення довжиною п’ять метрів і шириною три метри переходить у невелику апсиду. На його стінах збереглися графічні образи з церковної історії”, — повідомив історик.

Такі культові печерні споруди досі не були відомі в Галичині чи в Україні. Вони нагадують афонські келії та можуть свідчити про існування духовного осередку княжої доби.

Малий грот

На відстані близько 150 метрів від головного комплексу виявлено ще один грот, який називають Малим. Його розміри становлять 3 на 5 метрів, висота — 2,5 метра.

Центральна частина нагадує поховання, поруч розташовані наскельні рельєфи з хрестами та антропоморфними зображеннями.

Дослідники вважають, що великий чернечий комплекс і Малий грот були пов’язані між собою, а над ними міг існувати монастир.

Історичне значення

За словами істориків, комплекс може мати коріння ще в енеоліті та бронзовій добі, коли печери використовувалися як святилища.

“Є підстави вважати, що в епоху енеоліту тут існувало печерне святилище, подібне до тих, які знайдено в Одаях, Кунисівцях та інших місцевостях”, — йдеться у повідомленні.

Дослідження Дністровської скельно-печерної пустині лише розпочинаються, і вчені планують продовжити їх у майбутньому.