Отримав “Золотий хрест” за Курську операцію: історія 30-річного Максима Біріна з Калуша (відео)

Інтерв’ю з 30-річним Максимом Біріним на позивний «Маркіз» оприлюднила 21 окрема механізована бригада.

«Моя мрія на якийсь час забути про телефон, піти десь в гори, пожити в лісі, на природі, тобто максимально відключитися від цієї всієї цивілізації. Я мрію про спокій насамперед», — каже Максим Бірін.

Хлопець — зовнішній пілот-оператор. Проходить службу в 21 окремій механізованій бригаді.

«Це був початок 2024 року. Я розумів, що моя участь у війні буде гарантованою. Придбав пульт, завантажив симулятор і почав сам потрошки літати. Думав, що перед тим, як піти на війну пілотом, треба мати скіли і бути навченим та підготовленим. Спойлер: як виявилось — ні, тут достатньо бажання. Потім зʼявилась така штука, як рекрутинг. Була можливість потрапити саме на ту посаду і туди, куди ти хочеш. Тому я почав шукати різні підрозділи і так вийшло, що серед цілого списку ніхто мене не знав як оформити, окрім 21-ї. Я пішов у певну невідомість, бо насамперед хотів попасти, як пілот, і все у мене вийшло: куди хотів, туди і потрапив».

Усе своє свідоме життя хлопець працює графічним дизайнером. Фотографував та знімав комерційні відео, робив постпродакшн, анімацію, моушн-дизайн, тобто створював контент. Коли почалась Курська операція, Максим потрапив на Донбас, потім виїхали на відновлення. Літав приблизно рік часу. Отримав перше поранення, потім друге і вже тоді зрозумів, що потрібна пауза, щоб відновитись як психологічно, так і фізично, а також зайняти себе чимось корисним.

«Я захотів проявити себе у майстерні. Я прийшов сюди вчитися. Завдяки прекрасним вчителям знайшов свою нішу. Маю дві свої позиції FPV-шні, які повністю обслуговую обладнанням. Ми потрохи розвиваємось, завжди шукаємо нові способи ураження противника».

«Маркіз» каже, що це досвід та час експериментів у роботі, які дали круті результати. Калушанин отримав нагороду «Золотий хрест» за участь в Курській операції, нагороду «За поранення».

«Я розумів, що хочу в майбутньому добре жити, відповідно маю щось для цього зробити. Я прийшов, щоб попрацювати, дати свій внесок і піти жити своє прекрасне життя. Армія — це насамперед дуже класна пригода. Якщо думати «я помру», то будеш жити постійно в тривозі, не зможеш розслабитися і для тебе це все буде невиносимо. Треба дивитись на це все, як на авантюру, і зробити свій внесок, щоб це все швидше закінчилось».