В Івано-Франківську відбулася акція на підтримку полонених і зниклих безвісти військових

27 вересня в Івано-Франківську на площі біля драмтеатру відбулася мирна акція «Безвісти» на підтримку військовослужбовців, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. До акції долучилися родичі військових із різних громад Прикарпаття.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Суспільне.

Учасники привезли прапори своїх підрозділів, плакати та фотографії рідних, доля яких залишається невідомою.

Для багатьох присутніх очікування на повернення близьких триває роками.

Співорганізаторка акції Марія Шкварок розповіла, що її чоловік-прикордонник вважається зниклим безвісти понад три роки. Її брат, який воював у 42-й окремій механізованій бригаді імені Героя України Валерія Гудзя, — понад два з половиною роки.

«Ми запрошуємо до цієї акції всіх: чинних військових, звільнених з полону, рідних. Ми хочемо, аби тут були всі, тому що не знаємо: сьогодні, наприклад, тут стою я, а завтра вже може стояти хтось інший», — говорить Марія Шкварок.

За її словами, такі акції потрібні не лише для того, щоб нагадувати світові про війну та українських військових у російській неволі. Важливою є й підтримка між родинами, які переживають подібний досвід.

«Не можна, щоб хтось залишився зі своїм болем сам на сам. Нас є багато, ми одна одну підтримуємо, навіть у пошуках допомагаємо — якісь списки, Telegram-канали, підказки, куди звернутися додатково, до кого підійти», — розповідає жінка.

На акцію до Івано-Франківська з Надвірної приїхала Галина Петрук. Її чоловік Володимир Петрук зник безвісти під час боїв за Бахмут чотири роки тому.

«Ми сподіваємося, надіємося і чекаємо, бо наша віра нас тримає. Вони захищали нас, тому ми — тут», — каже Галина Петрук.

Син ще однієї учасниці акції, Ольги Тимків із села Грабівка Калуського району, Віталій Тимків зник безвісти 11 вересня 2024 року під час боїв у Торецьку.

Відтоді жінка регулярно долучається до акцій на підтримку військовополонених та зниклих безвісти.

«Ми їздимо на підтримку наших хлопців, щоб їх повертали з полону. Ця підтримка допомагає, бо їм говорять, що вони не забуті. Також, я думаю, дуже важливо підтримувати й одне одного, бо коли людина закривається в собі, це дуже важко переживати», — говорить Ольга Тимків.

Учасники акції вкотре нагадали про тих, кого чекають удома, та закликали не замовчувати тему військовополонених і зниклих безвісти.