Понад 40 скульптур із цементу та піску: на Прикарпатті чоловік створив унікальний сад фігур (фото)

У своєму дворі скульптор-самоук Олексій Бондаренко розмістив понад 40 композицій, які створив власноруч із цементу та піску. На площі орієнтовно 20 соток майстер відтворив образи гуцулів, тварин, характерних для Прикарпаття, біблійних та історичних постатей, сцени кохання, українського побуту й традицій. Окремі роботи присвятив героям визвольної боротьби та сучасним військовослужбовцям України. 

Про техніку виготовлення скульптур, історії створення саду фігур «Краса Карпат», інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням  на Суспільне.

Понад 40 скульптур на власному подвір’ї 

Серед робіт Олексія Бондаренка є композиції, які майстер присвятив коханню та українським традиціям: гуцул із сопілкою, гуцулка з хлібом і сіллю, сцени гуцульського весілля, чумаки з волами та оздоблені криниці. Одна з них створена за мотивами народної пісні «Чи це ж тая криниченька».

Поруч із криницею — будинок, який майстер також збудував власноруч. Його фасад оздоблений скульптурами. Зі слів Олексія Бондаренка, у майбутньому він хоче облаштувати у будинку музей гуцульського побуту.

Одна з найбільших фігур у саду — білий кінь заввишки три метри. Скульптор каже, що любить їх і пов’язує передусім з українською козацькою традицією.

«Схожий такий кінь є у Вашингтоні перед Білим домом. Тільки він — менший, сивий, а мій трохи більший і з сідлом. Білий кінь — це є вожацький кінь. Тому я зробив його», — каже майстер.

Першу велику фігуру Олексій Бондаренко створив приблизно 30 років тому. Це була скульптура Матері Божої.

«Ніхто у світі не робить так, як я виробляю» 

Олексій Бондаренко — самоук. Чоловік каже, що зараз його роботи є не лише на Прикарпатті, а й в інших регіонах України та за кордоном, зокрема в Угорщині й США.

«До мене приїздять скульптори, щоб дізнатися технологію, за якою я виготовляю свої вироби, бо ніхто так не робить. Вони у форми кладуть, а я власноруч виготовляю, використовуючи цемент і пісок. Я з дитинства любив малювати. Ще до школи, у післявоєнний час, коли не було ні олівців, ні фарб, брав на кухні вуглик і малював ним. Так поступово розвивався і пішов, пішов уперед», — розповідає майстер.

Олексій Бондаренко говорить, що цю техніку розробив сам, і не знає інших майстрів, які працюють таким самим способом.

«Ніхто це у світі не робить так, як я виробляю. Так що я ні від кого не вчився. В основі іде арматура грубша, потім — дрібніша, а далі — штукатурна сітка. Після цього наліплюю цемент, пісок, рідке скло і морозостійку рідину. Потім все довершую рогатинським піском білим. Він — найкращий, тому що має в’язкість таку, як мені треба», — говорить Олексій Бондаренко.

За словами скульптора, на виготовлення людської фігури у нього може піти до трьох днів. Великі статуї тварин — оленя чи коня — він може створювати тиждень і довше.

Розмір його робіт — від кількох сантиметрів до трьох метрів.

«Я хочу, щоб молоде покоління знало, якими героїчними були наші предки» 

Окрема частина творчості Олексія Бондаренка — українська історія. У його саду є скульптури Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та Олекси Довбуша.

Майстер також багато років збирав інформацію про місцевих підпільників, які загинули під час визвольної боротьби. Він створив погруддя 11 повстанців. За його словами, скульптури він виготовив безкоштовно і щороку вивозив їх до місця, де загинули ці борці.

«Я хочу, щоб молоде покоління знало, якими героїчними були наші предки. Командир криївки, коли їх оточили, вийшов з неї й з кагебістами розмовляв: “Ми здамося, але не хочемо, аби виділи, що нас будуть везти”. За той час хлопці палили документи, і з пістолета всі пострілялися. Потім їх забрали і на старий цвинтар в Печеніжині, де бомба впала, поскидали, як оселедців, на купу. Наймолодший — з нашого села, мав 17 років. Ще би дівчину за руку водив, але він взяв зброю і пішов захищати Україну. Пройшов усюди горами, аж у Румунії побував. А в криївці застрелився», — розповідає Олександр Бондаренко.

Майстер каже, що відтворюючи образи деяких історичних постатей, він працює не з фотографіями чи архівними зображеннями, а із силуетами, які приходять до нього уві сні.

Олексій Бондаренко створив 15 скульптур Олекси Довбуша, які встановлені в різних селах Прикарпаття. Одну з них у 2014 році розмістили у Печеніжині.

Одна з останніх робіт Олексія Бондаренка пов’язана з повномасштабною війною. Майстер створив скульптури, у яких порівнює українських повстанців з минулого із сучасними воїнами. Їх встановили у червні 2026 в рідному селі Рунгури.

«Це — повстанці 75 років тому і теперішні. Я хотів порівняння зробити. Той самий ворог топче нашу землю, вбиває людей. Я хотів зобразити хлопців теперішніх, які борються за ту саму волю. Для свого села чи коло церкви, чи на могилі я все роблю безоплатно, не беру грошей. Пам’ятка дорожча за гроші, бо домовина не має кишень. Я хочу, аби в майбутньому бачили, які в нас були герої, аби брали з них приклад і щоб їх не забували», — говорить Олексій Бондаренко.

Водночас у саду є чимало робіт, присвячених любові, родині та українським традиціям.