«Поки не закінчу цю війну, нікуди не піду»: історія льотчика 114 бригади тактичної авіації «Пахи»

У 2010 році льотчик завершив службу у військовій авіації. Здавалося, цей етап його життя залишився позаду. Однак через 12 років він знову сів у кабіну винищувача МіГ-29.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Facebook-сторінку бригади.

Сьогодні льотчик 114 бригади тактичної авіації з позивним «Паха» має за плечима понад 400 бойових вильотів, десяток збитих повітряних цілей та сотні уражених наземних.

У 13 років «Паха» мріяв про мотоцикл, однак батько запропонував йому інше:

«Хочеш швидкість — підеш в аероклуб».

Саме в аероклубі почалося його захоплення авіацією. Згодом були навчання та два десятки років служби у військовій авіації. Після цього — 12 років цивільного життя та переконання, що польоти вже ніколи не стануть реальністю.

24 лютого 2022 року все змінилося.

У перші дні повномасштабного вторгнення «Паха» зустрів свого друга та льотчика Станіслава. Тоді тривали перші повітряні бої та виведення літаків з-під ударів. Саме тоді він зрозумів, що має повернутися до строю.

Повернення до польотів після тривалої перерви було непростим.

«Перші польоти давалися важко. Іноді здавалося, що все забув. Але поступово відновив навички», — розповів льотчик.

Згодом настав час бойових польотів. Сьогодні для «Пахи» МіГ-29 — не просто винищувач.

«Це універсальна бойова машина, яка може вражати цілі і в небі, і на землі. Наші фахівці адаптували МіГ-29 для застосування широкого спектру західного озброєння. Колись це важко було б навіть уявити. А сьогодні ми уражаємо цілі на землі високоточними бомбами», — каже військовий.

За час повномасштабної війни «Паха» здійснив сотні бойових вильотів. Під час одного з них він уразив ворожий пункт управління безпілотниками на Тендрівській косі. Унаслідок цього значна кількість російських БпЛА в Одеській, Миколаївській та Запорізькій областях втратила керованість і зв’язок з операторами.

Для російських військових це означало втрату важливого елемента системи управління, а для українських захисників — збережені життя.

Бували й моменти, коли небезпека була зовсім поруч. Одного разу під час повернення із завдання позаду літака Пахи вибухнула ракета. Вибух він побачив у дзеркалі.

«Думав, що, може, навіть по літаку влучило. Але, слава Богу, ні», — пригадав льотчик.

«Паха» зізнається, що страх нікуди не зникає.

«Він є. Але коли сідаєш у кабіну, вже думаєш тільки про роботу. Треба виконати завдання і повернутися».

Після кожного польоту льотчик телефонує додому.

«Кажу, що все добре. Що завдання виконав».

На запитання, чому продовжує літати, Паха відповідає:

«Поки не закінчу цю війну, нікуди не піду. Не до кінця війни — до перемоги».

Після перемоги він мріє про прості речі:

«Хочу, щоб країна почала розвиватися і квітнути».

А поки його робота залишається незмінною: підняти винищувач у небо, виконати бойове завдання та повернутися додому.