Госпіталізація за новими критеріями: франківська лікарка пояснила, кого залишатимуть у стаціонарі та коли можуть відмовити (відео)

Новий стандарт МОЗ встановлює єдині критерії госпіталізації пацієнтів, а також визначає умови переведення між відділеннями й лікарнями та безпечної виписки. Наявність електронного направлення сама по собі не означає, що людина обов’язково має залишатися у стаціонарі — рішення залежить від її стану, потреби у цілодобовому нагляді та клінічного висновку лікаря.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Версії.

Наказ МОЗ №1044 запроваджує єдиний підхід до визначення випадків, коли пацієнтові справді необхідне стаціонарне лікування. Раніше медики переважно орієнтувалися на галузеві стандарти для окремих захворювань, тоді як новий документ об’єднує критерії та водночас враховує специфіку різних патологій.

Стандарт стосується не лише первинної госпіталізації. У ньому також визначені підстави для переведення пацієнтів між відділеннями, різними медичними закладами та критерії безпечної виписки.

«По суті, в цьому стандарті критеріїв госпіталізації передбачені єдині підходи до госпіталізації всіх пацієнтів. Раніше ми керувалися галузевими стандартами відносно кожної певної патології. Тепер маємо цей єдиний стандарт, який теж враховує оці галузеві стандарти по різних захворюваннях», — пояснила заступниця медичного директора з терапевтичної роботи Наталія Піхманець.

Чотири підстави для госпіталізації

Новий стандарт об’єднує підстави для стаціонарного лікування у чотири основні групи. Перша стосується ситуацій, коли пацієнтові необхідне втручання або лікування, яке неможливо безпечно провести вдома чи амбулаторно.

Йдеться, зокрема, про планові оперативні втручання, необхідність кисневої підтримки, штучної вентиляції легень, парентерального харчування та інших процедур, які потребують лікарняних умов. У таких випадках є чіткі підстави для госпіталізації.

Друга група охоплює критичні фізіологічні показники або результати обстежень. До них можуть належати ознаки тяжкого сепсису чи інфекції, шокові стани, небезпечне зниження артеріального тиску або загрозливі порушення серцевого ритму.

«Якщо є погані результати аналізів критичні, які показують на те, що є, припустимо, тяжкий сепсис чи важка інфекція чи показники шоку, низькі показники тиску, пульсу, тобто якісь загрозливі для життя аритмії, пацієнт залишається в стаціонарі», — зазначила Наталія Піхманець.

Третя підстава охоплює клінічні стани. Стандарт передбачає близько 20 груп таких станів, за яких людина потребує лікування у профільному відділенні.

Серед прикладів — декомпенсація серцево-легеневої системи, гострі урологічні чи офтальмологічні захворювання, а також невідкладні хірургічні стани. У кожному випадку медики оцінюватимуть необхідність постійного спостереження та лікування в умовах стаціонару.

Соціальні обставини також можуть стати підставою

Окремо у стандарті передбачено соціальний фактор, який враховуватимуть, коли медичні показники перебувають у межовій зоні. Це стосується пацієнтів, які не мають безпечних умов проживання, не здатні самостійно дотримуватися призначеного лікування або мають ускладнений доступ до повторних обстежень.

Також ідеться про людей, які потребують стороннього догляду та не можуть повноцінно себе обслуговувати. Для госпіталізації за такими показаннями передбачене додаткове погодження із завідувачем відділення та медичним директором.

У такій ситуації медичний заклад повинен оперативно залучити соціальні служби. За словами Наталії Піхманець, стандарт передбачає їх інформування протягом двох годин.

«Якщо, припустимо, людина не має безпечних умов проживання або не може в цих умовах забезпечити безпечне амбулаторне лікування, або важкий доступ до повторного, до контрольних якихось обстежень, або людина потребує догляду, не може сама себе обслужити, то тоді таких людей за соціальними показаннями, але уже з подвійним погодженням, згідно з цим стандартом, з погодженням з завідуючим відділенням, з медичним директором, такий пацієнт госпіталізується», — пояснила Наталія Піхманець.

Чому електронного направлення недостатньо

Порядок екстреної та планової госпіталізації загалом не змінився. Водночас електронне направлення на планове лікування саме по собі не є автоматичною підставою для перебування пацієнта у лікарні.

Госпіталізацію мають погодити з лікарем стаціонару та завідувачем відповідного відділення. Крім того, визначають дату, профіль відділення та перевіряють наявність необхідних обстежень.

Вирішальним залишається стан пацієнта. Якщо людина не потребує цілодобового моніторингу, постійного медичного нагляду та може безпечно лікуватися вдома, підстав для стаціонарного лікування може не бути.

«Але якщо пацієнт має направлення, припустимо, на планову госпіталізацію, електронне направлення, то це зовсім не означає, що він має підстави для того, щоби бути в стаціонарі. Ця госпіталізація однозначно має бути узгоджена з лікуючим лікарем стаціонару, завідуючим відділення. Має бути передбачена дата госпіталізації, профіль відділення, мають бути всі необхідні обстеження і насамперед мають бути підстави», — розповіла Наталія Піхманець.

Необхідність лікування перевірятимуть кожні 24 години

Ще одна вимога стандарту стосується вже госпіталізованих пацієнтів. Необхідність подальшого перебування людини у стаціонарі має бути обґрунтована кожні 24 години.

Для лікарів це означає потребу детальніше документувати, чому пацієнтові необхідне продовження стаціонарного лікування. Якщо його стан стабілізувався і подальшу терапію можна безпечно проводити вдома, людину мають виписати.

Це правило поширюється і на вихідні. Очікування планового обстеження, результатів досліджень або відсутність транспорту саме по собі не має бути причиною для продовження госпіталізації, якщо медичних показань уже немає.

«Людина, якщо може лікуватися вдома, вона повинна бути виписана», — зазначила Наталія Піхманець.

Що робитимуть у сумнівних випадках

Остаточне рішення про госпіталізацію залишається за лікарем і потребує згоди самого пацієнта. Наявність передбачених критеріями підстав не означає примусової госпіталізації.

Якщо медики не можуть одразу визначити, чи безпечно відпускати людину додому, передбачена можливість 24-годинного спостереження у відділенні екстреної та невідкладної допомоги. За цей час пацієнта можуть додатково обстежити та оцінити динаміку його стану.

Після спостереження лікарі вирішуватимуть, чи може людина повернутися додому й продовжити лікування під наглядом сімейного лікаря, чи потребує госпіталізації до профільного відділення.

«Якщо є якісь сумніви стосовно того, який стан пацієнта, чи безпечний, чи небезпечний, чи можна відпустити додому, то маємо тепер таку опцію, як 24-годинне спостереження у нас у відділенні екстреної невідкладної допомоги для того, щоби промоніторити, як пацієнт себе почуває, дообстежити і через 24 години прийняти рішення», — пояснила Наталія Піхманець.

Водночас у лікарні звертають увагу, що застосування нових критеріїв може створювати складні ситуації для пацієнтів із погіршенням стану здоров’я, які на момент первинного огляду ще не відповідають визначеним показникам для госпіталізації. У таких випадках важливими залишаються повторне звернення, контроль сімейного лікаря та своєчасна реакція на тривожні симптоми.

«Головне наше завдання, як лікарні — це не госпіталізувати всіх пацієнтів, хто цього хоче, а головне не пропустити госпіталізацію тих людей, які цього справді потребують», — наголосила Наталія Піхманець.