Як мешканка Калущини збирає чорницю та ожину і чому за кожним літром стоїть важка праця (фото)

Сезон чорниці та збору ожини зараз у розпалі. Проте за кожним літром цього лісового скарбу ховається чимало кілометрів пішої дороги, важкі відра та години сортування.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Інформатор.

Мешканка села Сливки, що на Калущині, Тетяна Вагилевич цими днями ходила в гори за Осмолоду та поділилася з нами про те, який цьогорічний ягідний сезон та скільки можна назбирати за один такий похід.

Похід у гори — як лотерея

Пані Тетяна розповідає, що не так часто ходить у гори по ягоди, але коли випадає така можливість – завжди йде із задоволенням.

“Цього разу компанію мені склала справжня знавчиня гірських ягід – Надія Тичковська. Разом із чоловіком вони чи не щороку їздять у гори, добре знають ягідні місця, збирають афини та займаються їх продажем”, — каже вона.

За словами жінки, цього разу вони вирушили за Осмолоду, шукаючи ягоди на зрубах. Проте такий похід — це завжди трохи лотерея, адже наперед ніколи не відомо, чи буде врожай. Крім того, до самих місць машиною під’їхати неможливо.

“Ідеш майже навмання, сподіваючись, що природа цього разу буде щедрою. Після довгої дороги нас чекала справжня винагорода – великі, соковиті, неймовірно смачні гірські афини. Не всюди вони такі. Найкращі ростуть на сонячних місцях серед невисокого вересу. Саме там ягода набирає особливого смаку, аромату й солодкості”, — ділиться Тетяна.

30 літрів щастя та випробування дорогою назад

Коли ягід багато, збирати їх — справжнє задоволення. За день досвідчені збирачі можуть назбирати від 20 до 40 літрів. Цього разу Тетяні вдалося принести майже 30 літрів. Але, як виявилося, знайти і назбирати — це лише половина справи.

“Найважче починається тоді, коли повні відра потрібно винести з гори. Зійти зі зрубу через хащі, де не знаєш, що ховається під ногами, вибратися на дорогу, а потім ще донести весь цей врожай до машини – ось це справжнє випробування. Саме цей етап забирає найбільше сил”, — зізнається жінка.

Сімейна справа та реальна ціна карпатського дару

На цьому робота не закінчується. Урожай потрібно привезти додому й ретельно перебрати, очистивши від листочків, гілочок та лісового сміття. У родині Вагилевичів це вже традиційна сімейна справа.

“Перебираємо всі разом – дитина, мама, брат, бабуся. Завдяки цьому покупці отримують чистенькі афини, саме такі, як на фото. Хоч ягоди й зібрані грабачками, вони охайні, добірні та готові до продажу”, — наголошує Тетяна.

Наступний етап — швидкий продаж, поки ягоди максимально свіжі й соковиті. Спочатку вдавалося реалізовувати афини по 250 гривень за літр, згодом ціну довелося трохи знизити. Проте Тетяна наголошує: хочеться, щоб люди розуміли справжню вартість цієї праці.

“Часто можна почути, що на ягодах легко заробити великі гроші. Так, є люди, які роками знають найкращі місця, багато ходять, шукають нові ягідники й можуть назбирати дуже багато ягід на здачу, заробивши за день чималу суму. Але це не про мене. Я ходжу в гори нечасто, більше заради самого процесу, неймовірної природи та можливості відчути справжню ціну цієї праці”, — підсумовує Тетяна Вагилевич.

Сезон чорниці поки що триває, але паралельно зараз у розпалі і збір лісової ожини, яку теж збирає Тетяна. За словами жінки, вартість цих соковитих лісових ягід помітно зросла, і зараз їхня ціна становить 70 гривень за кілограм. Жінка каже, купуючи гірські ягоди, варто пам’ятати, що ви платите не лише за їхні смак та користь, а й за працю людей, які долають десятки кілометрів, несуть важкі відра, перебирають ягоди до пізньої ночі, щоб уже наступного дня на вашому столі були свіжі, чисті та корисні ягоди.