“Альтернатив немає”: в Раді розповіли про підготовку до реформи старшої школи

Реформа старшої профільної школи відбудеться попри те, що наразі довкола неї є низка проблем. Зокрема, йдеться про несформованість мережі закладів освіти та відсутність підвезення учнів.

Часу на їхнє вирішення достатньо, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ.

До запуску реформи залишається 16 місяців. За словами депутата, цього часу достатньо для врегулювання ключових питань.

“Реформа старшої профільної школи відбудеться за будь-яких умов, адже йдеться про майбутнє понад 2,5 мільйона українських дітей”, – наголошує він.

На засіданні комітету виділили три ключові блоки, від яких залежить успіх реформи:

• зміст освіти – оновлення програм і підручників, яким наразі займається Міносвіти;
• вчителі – запуск системи підготовки та підвищення кваліфікації для педагогів;
• інфраструктура – формування мережі закладів освіти, яку мають затвердити громади, та зміна їхніх типів (частина має трансформуватися в академічні та професійні ліцеї), а також організація підвезення учнів.

Наразі найбільша проблема з останнім пунктом. Вимоги до організації академічних ліцеїв і формування мережі закладів освіти закріплені у законі “Про повну загальну середню освіту”. Йдеться, зокрема, про два класи на паралелі та можливість забезпечити три профілі навчання.

“По суті, кожна опорна школа може стати ліцеєм. Саме тому ключові питання до громад, які ще досі не виконали норму закону щодо організації мережі, доволі прості: чи можете ви забезпечити дитині реальний вибір майбутньої освітньої траєкторії після 9-го класу в своїй громаді і чи готові взяти на себе відповідальність за якість освіти? Чи готові і надалі утримувати малокомплектні класи, не лише рік чи два? Чи вистачить на це фінансових і людських ресурсів? Чи гарантуєте ви цим дітям зрозуміле освітнє майбутнє та можливість навчатися у закладах вищої освіти?” – зазначає Бабак.

Він зауважує, що окремим викликом є доступність шкіл, яка напряму залежить від стану дорожньої інфраструктури. Переважно йдеться про дороги обласного і місцевого значення.

“Не хочу говорити про залишки коштів на рахунках громад та цьогорічне зростання надходжень до місцевих бюджетів (тільки за І квартал цього року надійшло на 15% більше, ніж за аналогічний період минулого року). Тут потрібна правильна комунікація між усіма рівнями влади, щоб знайти рішення”, – каже голова комітету.

Не менш важливим є питання шкільних автобусів. Для їхнього розподілу потрібно розуміти потребу, яка залежить від сформованості мережі закладів у громадах.

За словами Сергія Бабака, наразі триває робота над спрощенням процедур закупівлі та передачі автобусів.

“Засідання комітету показало, що, попри різні позиції, є розуміння ключового – реформу потрібно реалізовувати і альтернативи цьому немає.

Водночас варто чесно визнати, що підготовка до неї розпочалася ще у 2017 році, і за цей час можна було значно більше зробити для її впровадження. Найменше, виокремити та підняти проблемні питання, вийти на спільний діалог з усіма дотичними стейкхолдерами, знайти компромісні рішення, щоб зараз не потрібно було “гасити пожежі”, – наголосив депутат.

Нагадаємо, 19 лютого на сайті Кабінету міністрів зареєстрували петицію про призупинення реалізації реформи НУШ. Авторка звернення від імені батьків школярів просила зупинити впровадження змін на період воєнного стану в і перехідний після його завершення.

Вона заявила, що реформа “створює реальні ризики руйнування освіти і громадах” і закликали переглянути підходи змін із публічним обговореннями, а також дозволити 9-класникам продовжити навчання у своїх школах.

На початку березня звернення зібрало необхідні для розгляду 25 тисяч голосів.

На петицію відреагувала освітня омбудсменка Надія Лещик, яка висловила думку, що відкладення реформи матиме негативні наслідки для держави. Водночас вона визнала, що під час реалізації змін виникли непередбачувані складнощі.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у відповіді на петицію зазначила, що реформу не зупинятимуть. Водночас 9-класникам можуть дозволити закінчити навчання у їхніх школах, якщо в громадах не встигли створити мережу академічних ліцеїв.