Євробюджет на старті: як Україні вибороти більше коштів у новому фінансовому циклі ЄС

Бюджетні баталії навколо нового багаторічного бюджету Європейського Союзу набирають обертів.

Про це інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Європейську правду.

Кожна країна, що є членом ЄС або перебуває на шляху до членства, бажає отримати якомога ширшу підтримку завдяки програмам, що фінансуються бюджетом ЄС.

Нові геополітичні виклики та перспектива приєднання нових членів створюють більше можливостей для країн-кандидатів. Водночас проти них грає гальмування, а подекуди й регрес у реформах

Тож виникає запитання: на яку фінансову підтримку від Європейського Союзу зможуть претендувати Україна та інші країни-кандидати?

Новий бюджет – нові можливості

Всередині Європейського Союзу наростає розуміння: необхідні суттєві зміни, аби мати змогу відповісти на нові виклики.

Цей зсув вже частково відбився у проєкті нового багаторічного бюджету (так званий Multiannual Financial Framework, або MFF) на 2028-2034 роки, представленому головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн у липні 2025 року. Загалом першу бюджетну пропозицію можна описати як спробу відповіді на нові геополітичні реалії на континенті.

Це відкриває нові можливості, зокрема щодо посилення Спільної зовнішньої та зовнішньої політики, створення спільної системи оборони та зміцнення конкурентоспроможності Європи.

Найбільше зростуть видатки на програми, пов’язані з конкурентоспроможністю.

За даними Європейської комісії, фінансування таких програм збільшиться на 178 млрд євро. Сюди входять сфери, дотичні до технологічного прогресу, інновацій, розбудови безпеки та оборони.

Таке підвищення витрат теоретично може означати для України посилення безпекової та оборонної співпраці в довгостроковій перспективі, адже фінансування спільних оборонних ініціатив здійснюватиметься саме з Європейського фонду конкурентоспроможності (European Competitiveness Fund, або ECF).

Зважаючи на український передовий досвід у низці військових сфер (передусім радіоелектронна боротьба та дронові технології), така співпраця може бути вигідна обом сторонам та сприяти пришвидшенню інтеграції в оборонній сфері.

Іншою важливою зміною для України та країн-кандидатів стане посилення програм, пов’язаних із розширенням та зовнішньою політикою.

Програма “Глобальна Європа”, що відповідає за зовнішню політику, міжнародну співпрацю та розвиток, зросте з 70 до 215 млрд євро.

Можливою перевагою для країн-кандидатів є те, що “Глобальна Європа” передбачає виділення коштів і для них. Це також сприятиме наданню додаткових коштів для завершення необхідних реформ і трансформацій усередині цих країн на шляху до членства в Європейському Союзі.

Окремим пунктом для України є продовження програми Ukraine Facility, шляхом додавання Ukraine Reserve, що у подальшому має замінити Ukraine Facility (50 млрд євро у 2024-2027 роках). Цей спеціальний механізм покликаний надалі підтримувати Україну на довготривалій основі.

Європейська комісія пропонує в майбутньому виділити 100 млрд євро допомоги в межах Ukraine Reserve.

Якщо порівняти з чинною програмою Ukraine Facility, то майбутня ініціатива Ukraine Reserve не передбачає суттєвого збільшення обсягу допомоги: у середньому на рік Ukraine Facility передбачає 12,5 млрд євро, тоді як Ukraine Reserve збільшує цей показник до 14,2 млрд євро.

Пропонована сума стане важливою макрофінансовою допомогою для України, пов’язаною з чіткими результатами та реформами, а також інструментом сталої підтримки та необхідними коштами для подальшого процесу реформ.

Але цього обсягу недостатньо для повноцінної відбудови або розбудови стійкості України. Вже зараз Світовий банк оцінює потребу у фінансуванні втрат України у понад $500 млрд.

Тому Ukraine Reserve варто розглядати як інструмент, що покриватиме саме нагальні бюджетні потреби України.

Реформи або фіаско

Попри збільшення витрат на сфери, що вказують на збільшення геополітичної ролі ЄС, бюджет ЄС сфокусований на інтересах Європейського Союзу.

Але навіть за умов фокусування на внутрішніх проблемах, існує суттєвий скептицизм щодо ухвалення фінансових рамок в поточній редакції.

По-перше, проєкт бюджету критикували європейські фермери через недостатню увагу до внутрішніх питань, зокрема сільського господарства.

Серйозний ризик для ухвалення MFF полягає в тому, що питання сільського господарства можуть використати євроскептичні сили всередині ЄС для тиску на європейські інституції та посилення власних позицій.

Тож Європейській комісії, найімовірніше, доведеться переглянути зменшення видатків на Спільну аграрну політику ЄС (CAP).

Незадоволення бюджетом вже висловили й деякі лідери країн-членів.

Представники Німеччини виступили проти пропозицій збільшення податків на електронні відходи, тютюнові вироби та компанії з високим оборотом, так само, як і проти механізму спільного запозичення.

З критикою також виступив і угорський прем’єр Віктор Орбан – він назвав бюджет “побудованим на логіці війни” й зазначив, що той не відповідає інтересам Європейського Союзу

Відтак існує небезпека, що пропозиція та пріоритети MFF будуть ще більш розмиті під час подальшого пошуку компромісу. Такий загальний скептицизм всередині ЄС щодо проєкту бюджету ставить під удар можливість його подальшої підтримки.

Для країн-кандидатів проблема полягає в тому, що в проєкті бюджету не передбачено окремих коштів на можливе розширення ЄС в рамках MFF (2028–2034).

У разі швидкого виконання всіх необхідних умов для вступу країнами-кандидатами Європейський Союз може виявитися фінансово неготовим для розширення, оскільки наразі ця стаття відсутня у проєкті.

Хоча розширення визначається як “стратегічна інвестиція у мир, безпеку, стабільність та процвітання в Європі”, відсутність коштів на розширення у бюджеті натякає на те, що європейські інституції та країни-члени не вважають це найбільш важливим пріоритетом у наступному фінансовому циклі.

Для України ситуація може ускладнитися в разі гальмування реформ та невиконання зобов’язань.

Невиконання інших зобов’язань в межах Ukraine Facility вже коштувало Україні 3 млрд євро та може коштувати ще 2,2 млрд євро.

А корупційний скандал довкола “Енергоатому” лише підсилив увагу ЄС до прозорості держуправління в Україні.

Внутрішні загрози щодо продовження реформ негативно впливають і на відкриття перших переговорних кластерів, зменшуючи довіру до країни-кандидата.

Можливе сповільнення реформ може змусити європейські інституції зменшити обсяг коштів, передбачених програмою “Глобальна Європа”, й зосередитися на перетвореннях всередині Європейського Союзу в короткостроковій перспективі.

Тож країнам-кандидатам варто готуватися відстоювати своє право стати повноцінним членом, водночас продовжуючи виконання реформ.

Як кандидати впливали на бюджет

Проведення реформ не підлягає обговоренню, проте в історії Європейського Союзу наявні приклади, коли країни-кандидати відстоювали свої інтереси та отримували привабливіші результати для себе.

Найбільш яскравим є приклад Польщі, де активно вимагали збільшення виплат для фермерів, зокрема шляхом відмови від підписання договору про приєднання, якщо їх вимоги не будуть виконані.

Це призвело до значних виплат польським фермерам після вступу країни до Європейського Союзу (2004 року прямі виплати фермерам становили 25% від повного обсягу виплат ЄС, а вже 2006-го – 35%, що суттєво сприяло розвитку польського сільського господарства).

Проте навряд чи такий підхід спрацює зараз, оскільки європейські інституції набагато менше толерують спроби шантажу та знайшли важелі впливу на порушників цілісності та єдності ЄС.

Іншим прикладом, на який варто звернути увагу, є Хорватія та її перетворення передвступних фондів (preaccession funds) на повноцінні програми вже після вступу, що дало змогу продовжити фінансування та збільшити його з 94 млн до 150 млн євро.

Україна може взяти цей приклад до уваги та застосувати його щодо Ukraine Reserve у разі, якщо вступний процес рухатиметься швидкими темпами.

Виконання всіх вимог необхідно й для обеззброєння противників вступу України всередині Європейського Союзу. Україна вже стикнулася з опором країн-членів щодо відкриття переговорних кластерів, передусім з блокуванням з боку Угорщини.

Надалі вступні переговори будуть ускладнені побоюваннями країн-членів щодо втрати фінансування з європейських фондів та програм, як, наприклад, CAP або Фонд згуртованості (Cohesion Fund).

Окремі члени ЄС також бояться, що вступ України змінить їхній статус з отримувача коштів ЄС на фінансового донора.

Крім того, нестабільність у відносинах з такими сусідами, як Польща чи Словаччина, може ще сильніше відкласти або ускладнити відкриття та закриття переговорних кластерів.

Для обмеження використання необґрунтованого політичного тиску на Україну необхідно якісно впроваджувати та покращувати відносини з ключовими країнами ЄС, особливо з тими, що є найбільшими донорами бюджету ЄС, які й будуть вибудовувати фінансові червоні лінії в наступних раундах переговорів.

Важливо також продовжувати роботу з ключовими європейськими інституціями, особливо з Європейським парламентом та Європейською комісією.

Автор: Антон Алімов,

молодший аналітик Центру “Нова Європа”

Автор вдячний за сприяння у підготовці цього матеріалу Тінатін Церцвадзе, адвокаційній радниці з зовнішньої політики ЄС в Open Society Foundations, Леоніду Літрі, старшому аналітику Центру “Нова Європа”, запрошеному аналітику ECFR, та колегам, які побажали залишитися анонімними.