На Івано-Франківщину масово повертаються бобри (відео)

Масова міграція бобрів на Івано-Франківщину. Гризуни повертаються на території, де їх не було століттями. Велику популяцію фіксують в північній частині області.

Про це  інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Версії.

Як тварини змінюють екосистему Прикарпаття? І чи раді новим сусідам місцеві жителі?

Ось власне маємо яскравий приклад, як бобри зробили дамбу і підняли рівень води десь на метр двадцять. Їх зараз вдень не дуже вдасться побачити й взяти інтерв’ю.

Такі греблі в потічку біля села Тисів на кожному кроці. Перші незвичні конструкції селяни помітили кілька років тому. Так і дізналися про появу бобрів. І неабияк здивувалися, адже досі водяні гризуни тут не водилися.

Володимир Савчук, староста Тисівського старостинського округу:

У нас гірський населений пункт і дуже рідко таке буває, що в гірських населених пунктах є бобри. Я навчався у господарському коледжі й вивчав мисливську справу. В нас їх не було ніколи.

Віктор живе неподалік території, яку обмилували тварини. Наживо цього гризуна бачив лише раз, коли той пропливав потічком. Проте на результати їхньої діяльності натикається всюди.

Віктор, житель села Тисів:

Їздив по гриби кілометрів звідси тридцять, вони зайшли в глибинку лісу і приємно те, що вони собі споруджують, піднімають річку, і там такі гарненькі заплави, там і качки залітають. Це нова тваринка в нашій екосистемі. Особисто я взагалі не бачу проблем в тому.

Однак декому з селян працьовиті бобри додали клопотів.

Володимир Савчук, староста Тисівського старостинського округу:

Ми, правда, старалися розчищати це росло. Два рази замовляли екскаватор, одного разу нам надавав Держлізос екскаватор, розчистили, спустили цю воду. Але їх так багато там збиралося, що за тиждень-два часу вони знову загороджували.

Нові мешканці вже встигли й пересварили сусідів. Через греблю, яку збудували бобри, піднялася вода і затопила поле одного з господарів. Постраждалий був переконаний – це справа рук односельця. Стали з’ясовувати стосунки й ледь не побилися. Та вчасно втрутився староста.

Володимир Савчук, староста Тисівського старостинського округу:

Спостерігаю на греблі такі своєрідні, загострені пні дерев. І зрозумів, що це не робота людей, а робота бобрів. Я говорю, Іван, це не ваш сусід, не грішіть на нього, це бобри. Він каже, які бобри, як у нас ніколи їх не було. Я кажу, вже є.

Експерти припускають: освоювати нові території тварин змушують кліматичні зміни. Прикарпатський край із розгалуженою системою річок, потічків та лісових масивів став ідеальним місцем для їхнього розселення.

Роман Поціхович, заступник начальника, начальник відділу лісового та мисливського господарства в Івано-Франківській області:

Вони яскравий індикатор зміни клімату. І він переселяється, тобто він вже може виносити наші зими надзвичайні. І знаходить свою кормову базу.

І поява бобрів – лише на користь екосистемі, впевнені фахівці. Збудовані ними греблі сприяють утворенню водно-болотних угідь, а це розширює біорізноманіття. Боброві заплави можуть утримувати вологу під час посух та змінюють рівень ґрунтових вод.

Роман Поціхович, заступник начальника, начальник відділу лісового та мисливського господарства в Івано-Франківській області:

Він піднімає рівень ґрунтових вод, створюючи дамби й затримує стікання води. Збільшується вологість даного регіону. В тому числі він сприяє тому, що буде зменшуватись кількість тих випадків, де буде пересихати вода в колодязях.

На Прикарпатті нині зафіксували понад тисячу особин. Але якщо популяція бобрів зросте до десятків тисяч, їхня діяльність може завдавати й значної шкоди. Тому ймовірно їхню чисельність доведеться регулювати, аби збалансувати інтереси природи та людини.