Чому церковний рік починається з 1 вересня?

Для когось ось ця умовна точка відліку – свято Нового року, 1 січня. Хтось рахує роки від власного Дня народження, а хтось – від Різдва Христового. Коли для вас починається рік?

Про це  інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на Життя.

У батьків школярів часто відчуття початку відліку нового року пов’язане зі стартом навчання.

Першого вересня починається відлік нового року і для вірян православної та греко-католицької церков.

“Українська правда.Життя” розпитала у отця Івана Вихора, адміністратора парафії Святого Івана Павла ІІ УГКЦ у міжконфесійному храмі Святого Миколая Чудотворця при КПІ ім. І. Сікорського чому церковний календар починається з 1 вересня та яке значення має початок літургійного року для християн.

Встановлення початку церковного року відбулося у 325 році на першому Вселенському соборі у Нікеї. На той час це була Римська імперія, тож враховувався перш за все локальний контекст.

За початок церковного літочислення вересень обрали через сукупність цілої низки факторів.

Один з них полягає у понятті під назвою “індикт”. Нині це слово можна зустріти у православному чи греко-католицькому календарі і воно означає саме початок церковного року, але його перше значення було іншим.

Слово “індикт” було пов’язане зі збором податків та знаменувало початок відліку нового фінансового року у Римській імперії. З латинської воно означає “оголошення” або “проголошення”

“Цього дня, 1 вересня, у Римській імперії робили своєрідну оцінку землеволодінь і проголошували, так би мовити, бюджетний план на наступний рік, від якого залежали розміри податків. І тому справді люди очікували цього дня, після нього планували свою подальшу діяльність чи то стосовно якогось виробництва, чи торгів”, – пояснює отець Іван.

Тобто, у свідомості тогочасних людей 1 вересня вже було закріплене як певний початок відліку.

Якщо говорити про релігію – не можна оминути тісний зв’язок християнства з юдаїзмом. Приблизно на початок осені у євреїв припадає велике свято Сукот.

“З Біблії ми знаємо про те, що упродовж 40 років після виходу з Єгипту, євреї вели кочівне життя у пустелі і жили у шатрах. Свято Сукот відзначається, аби пригадати цей фрагмент історії. Під час святкування євреї проводять час на природі, будують шатра, аби знову і знову переживати цей досвід, який став для них початком історії свого народу, визволення та свободи”, – додає священник.

Насамкінець, Іван Вихор зазначає: головною подією, на яку, ймовірно, спиралися святі отці при виборі старту церковного літочислення була напівлегендарна перемога імператора Костянтина над Максенцієм біля Мульвійського мосту.

У літописах цей момент закарбований так: перед битвою імператор Костянтин побачив на небі хрест і почув голос, який велів йому нанести це знамено на обладунки свого війська. Після цієї перемоги Костянтин дозволив християнам легально сповідувати свою віру в 313 році через Міланський едикт. Зокрема, християнам, яких раніше позбавили майна через гоніння, повертали їхню власність.

Як встановилися рухомі та нерухомі свята?

У церковному календарі є свята, закріплені у конкретний день календаря (нерухомі), та ті, дати святкування яких змінюються (рухомі).

Рухомі свята залежать від Великодня: оскільки він щороку відзначається у різні дні, ці свята також “мігрують” календарем.

Нерухомі свята мають сталі дати. Саме їх українці стали відзначати у інші дні після календарної реформи в 2023 році. Наприклад, раніше Різдво Богородиці відзначали 21 вересня, а тепер, після переходу церкви на новоюліанський календар – 8 вересня.

Звичні нам головні 12 християнських свят починали свою історію в різний час – іноді навіть у різні століття. Навіть ті, які вшановувалися ще до першого Нікейського собору часто не мали конкретної дати і у різних містах Римської імперії та могли відзначатися в різні дні одного місяця.

“Ми повинні бути свідомими того, що зародження 12 найбільших свят розпочиналося в різні періоди історії. Не було так, що в один момент всі зібралися і вирішили – от 12 подій ми будемо святкувати з цього моменту. Це був тривалий та динамічний процес. Деякі свята раніше святкувалися разом (як от Богоявлення і Різдво), а тепер ці події у календарі відділили. Але все це вже відбувалося із заувагою, що церковний рік розпочинається 1 вересня”, – роз’яснює отець Іван.

Кожне окреме свято має свою історію. Якщо узагальнити, після запровадження початку літургійного року вони встановлювалися, враховуючи логіку вже наявних. Тобто, наприклад, Благовіщення мало бути приблизно за 9 місяців до Різдва Христового, тому воно відзначається у березні. Так само символічно починається новий церковний рік святом Різдва Богородиці, а закінчується її Успінням.

Яке значення має початок літургійного року для вірян?

Отець Іван Вихор каже, початок літургійного року не має такого визначного значення, як дванадесяті свята. Однак особливості богослужіння та проповіді наштовхують на роздуми, які пов’язані із переглядом своїх життєвих орієнтирів та цінностей. Зокрема, 1-го вересняу храмі зачитується уривок з Євангеліє про першу проповідь, яку здійснив Ісус Христос у своєму житті.

“Якраз у цьому євангельському уривку ідеться про те, для чого Ісус Христос приходить у цей світ. Його слова є наче стратегією усієї подальшої діяльності: нести добру новину, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити на волю пригноблених, оповістити рік Господнього помилування. Цей текст є нагодою задуматися над тим, а наскільки я здійснюю свою місію як християнин, чи живу так, як жив Ісус Христос. Це хороша нагода подумати, що вдалося зробити за минулий рік та створити новий план дій”, – радить священник.

1 вересня також встановлений День Бога Творця або День молитви за збереження природи. Це свято має цікаву історію. Воно досить молоде (установлене у 1989 році) і відзначається православними, греко-католиками та частиною протестантів.

У 1989 році Вселенський патріарх Димитрій запровадив ініціативу, аби уся вселенська церква, тобто і західна, і східна постановила певний день особливої молитви за збереження довкілля та за екологію. Ідея свята прижилася, тож тепер щороку на початку літургійного календаря християни моляться за стан довкілля на нашій планеті, за «екологію» людських душ і взаємин між людьми та спільне покаяння.