На військовому меморіальному кладовищі відбулися перші поховання: Зеленський показав церемонію

На Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК) вперше провели поховання 5 невідомих військових.

Про це  інформує щоденна – онлайн газета Голос ІФ з посиланням на “Інтерфакс-Україна”.

Військовий церемоніал поховання відбувся зранку 29 серпня у присутності президента Володимира Зеленського, повідомив

Згодом глава держави показав церемонію у своєму Telegram-каналі.

“З гідністю та шаною ми проводжали п’ятьох воїнів, чиї імена ще не відомі, але їхній подвиг назавжди в історії нашої держави, історії нашої незалежності”, – йдеться у повідомленні.

Наступне поховання бійців, імена яких наразі не встановлені, заплановане на 30 серпня.

Водночас місцеві жителі вийшли на протест проти поховань на НВМК, оскільки вважають, що будівництво цвинтаря загрожує екологічною катастрофою.

Мешканець Мархалівки та голова ГО “Мархалівка.Підтримка”  Олександр Давиденко в коментарі “Еспресо” заявив, що протестувальників почала затримувати поліція.

Відсьогодні родини загиблих військових можуть звертатися в адміністрацію НВМК для організації поховання на відведених секторах, або колумбаріях.

На території НВМК завершили будівництво першого пускового комплексу першої черги меморіального кладовища, зокрема 6 тисяч місць із запланованих 120-130 тисяч. Зведено два колумбарії, облаштовано стоянку, прокладено інженерні мережі, збудовано дорожню розв’язку та під’їзну дорогу.

Також меморіальне кладовище вже відкрите для відвідування.

Доїхати до кладовища можна буде спеціальним автобусом, який щодня в непарні години виїжджатиме з Теремків, та в парні — з Гатного. В автобусі також буде екскурсовод, який розповідатиме людям про історію меморіального комплексу, а також загалом історію України, пише “Суспільне”.

На НВМК можна ховати загиблих військовослужбовців – учасників бойових дій (зокрема, Героїв України, повних кавалерів орденів), ветеранів війни (учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, воїнів-миротворців), а також видатних борців за незалежність України у XX столітті.

Нагадаємо, питання про створення Національного військового меморіального кладовища постало ще у 2022 році. Спершу розглядали локації у Києві, однак згодом уряд вирішив обрати ділянку за межами столиці, що викликало обурення частини родин загиблих.

У серпні 2023-го була створена державна установа “Національне військове меморіальне кладовище”, яка стала замовником будівництва.

У вересні провели тендер на ескізний проєкт: участь взяв лише один претендент – ТОВ “Інжиніринг Холдинг”, і саме його обрали переможцем.

У листопаді 2023 року дніпровський архітектор Сергій Дербін презентував ескіз, за яким має будуватися меморіал.

Невдрвзі переможцем чергового тендеру на будівництво комплексу став консорціум підрядників “Білдінг.ЮА” – єдиний учасник конкурсу. До нього входить компанія АКАМ, яку пов’язують із підсанкційним бізнесменом Вадимом Єрмолаєвим.

Єрмолаєва у 2023 році внесли до санкційних списків за ведення алкогольного бізнесу в окупованому Криму та сплату податків до бюджету РФ на суму понад 6,5 млн доларів.

У березні 2024 року уряд остаточно визначив місце – у Гатненській територіальній громаді Фастівського району Київщини, біля села Мархалівка та Південного кладовища (Віта Поштова). Загальна площа – понад 265 гектарів, з яких понад 120 гектарів відведено під поля почесних поховань.

Вибір локації за межами столиці викликав обурення не лише у деяких родин військових, а й у місцевих жителів: у квітні 2024 року мешканці Мархалівки виходили на акції протесту й приходили під офіс омбудсмена.

Люди висловлювали побоювання щодо знищення лісу і забруднення ґрунтових вод, які забезпечують Мархалівку питною водою з криниць, адже там немає централізованого водопостачання.

Уряд і Мінветеранів запевняли, що небезпеки для довкілля немає, а в червні 2024-го проєкт пройшов державну експертизу.

Проте корупційні ризики продовжували турбувати громадськість, і процес будівництва супроводжувався скандалами.

Архітектори й громадські діячі заявляли, що тендер на будівництво був “кулуарним”, а 15 днів, відведених на підготовку проєкту, унеможливлюють чесну конкуренцію. Лунали зауваження і щодо постаті Сергія Дербіна, якого називали “дружнім до Офісу президента архітектором”. Для порівняння наводили досвід США, де під час створення Арлінгтонського кладовища та меморіальних об’єктів архітектурні конкурси тривали роками, а рішення ухвалювалися публічно.

8 січня 2025 року військові, родини загиблих, громадські та культурні діячі оприлюднили відкрите звернення до президента Зеленського. Вони закликали провести загальнонаціональний архітектурний конкурс, зупинити “неорадянські практики кулуарного ухвалення рішень” та зробити процес прозорим. Звернення підписали понад тисяча людей.

Автори наголосили, що будівництво головного військового некрополя країни має відповідати європейським стандартам.

А нещодавно у медіа зʼявилися розслідування про можливі корупційні схеми закупівлі хрестів на НВМК.