На Франківщині волонтери ремонтують підвал школи для вимушених переселенців (відео+фото)
У селі Новий Мартинів Бурштинської громади волонтери “Будуємо Україну Разом” відновлюють частину підвалу школи, де планують поселити вимушених переселенців.
Про це пише щоденна онлайн-газета Голос ІФ з посиланням на Суспільне.
Приміщення ладнає команда з 12 людей з різних міст України та четверо місцевих.
Валентина Лещишин, яка вдруге бере участь у таборі, каже, що вперше долучилася до БУРу у своїй громаді на Рівненщині. Тоді вирішила продовжувати волонтерити.
“У нас зараз такий важкий час у країні, що я хотіла просто допомагати людям. Тут — неймовірні люди. Це якийсь такий особливий досвід, я не знаю, де його можливо повторити. Це — особлива атмосфера, коли ти фізично працюєш, але при цьому ментально відпочиваєш”, — ділиться Валентина.
У сусідній кімнаті шліфує стіни Олександра Молочнікова з Києва. Дівчина розповідає, щодня у таборі доводиться виконувати різну роботу та опановувати нові інструменти. Вона каже, що ці навички їй знадобляться, адже планує і далі подорожувати з табором Україною.
“Ми всього вчимося на місці — працювати з болгаркою, шліфувати, шпаклювати, працювати з різними інструментами. В нас є майстри, які вміють це робити професійно. Вони дивляться, коригують, якщо щось не так. Ми навчилися й одразу працюємо”, — розповідає Олександра.
Сьогодні до 12 учасників табору, які приїхали з різних міст України, долучилися четверо місцевих волонтерів. Серед них — Анна Курдидик з Бурштина.
“Коли всі збираються в одну команду і починають працювати, це дуже надихає на спільну роботу, на те, щоби змінювати країну. Я ще ніколи таким не займалася, але це — дуже цікавий досвід. Мені дуже подобається”, — ділиться Анна Кудрик.
БУР-табір приїхав у Новий Мартинів на тиждень. У підвалі школи ремонтують три кімнати — кухню, санвузол та пральню для вимушених переселенців, розповідає кемплідерка табору Анастасія Дишкант.
“Зараз відбувається дуже багато таборів — у жовтні ми запускатимемо 18 одночасно. Це потребує дуже великого ресурсу. Через війну виклики й акценти змінилися: якщо є громада, де багато переселенців, тоді БУР їде туди, щоб облаштувати їм житло”, — говорить Анастасія.
Кемплідерка каже, що БУР — це не тільки про будівництво.
“Ми зараз будуємо до 17:00, а на 18:00 плануємо їхати на козину ферму на лекцію про вишивку. Також там буде дегустація сирів, спів під гітару. Можливо, нам вдасться розвести ватру”, — розповідає Анастасія Дишкант.
На ремонт цих приміщень учасникам БУРу грантодавець — Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів — виділила понад 146 тис. грн, каже місцевий координатор табору Владислав Стефанишин.
“Ми маємо зробити стяжку підлоги, пошпаклювати стіни у трьох кімнатах і зробити підвісну стелю з гіпсокартону. Залучили місцевих майстрів. Вони також повністю поміняли сантехніку, прочистили каналізацію, стічний колодязь. Після того, як ми виїдемо, приїде майстер і покладе плитку”, — розповідає Владислав Стефанишин.
Чотири кімнати в цьому підвалі облаштували раніше. Після завершення БУР-табору у приміщення планують поселити понад 40 вимушених переселенців, каже заступник голови Бурштинської громади Володимир Чуйко.
“Зараз у нашій громаді офіційно зареєстровані 1 750 таких людей. З них у комунальних помешканнях проживають приблизно 150 переселенців”, — говорить Володимир Чуйко.
Працюватимуть учасники БУР-табору у Новому Мартинові до 10 вересня.
