Піти чи залишитись. Чи допоможе розведення військ закінчити війну на Донбасі

Кримінал, Новини

“Ми билися за ці населені пункти, там загинув не один десяток людей, ще більше було поранено. Навіщо тоді ми це робили?” – запитує ветеран війни на Донбасі. 

“Ці населені пункти” – міста та селища на Сході України, де планується розведення військ. 7 жовтня воно мало би відбутися у селищі Золоте-4 (Луганська область) та окупованому нині Петрівському (Донецька область).

Тільки влітку 2018 року українські бійці змогли зайняти декілька вулиць Золотого-4 (або хутора Вільного) – до того вони були “сірою зоною” майже чотири роки. Тепер же українським військовим доведеться відійти на позиції, які вони займали у 2016 році.

У ЗМІ потрапила інформація про один із варіантів розведення військ, за яким “сірими зонами” можуть стати населені пункти, які зараз підконтрольні Києву. Зокрема, Широкине, Піски, Гранітне. У штабі ООС підтвердили, що “такий варіант розглядається, але і противник також буде відходити з Ясинуватої, частково з Донецька, з Сокільників, які не контролюються ЗСУ.”

Про розведення стало відомом 1 жовтня, коли президент Володимир Зеленський заявив, що разом із підписанням “формули Штайнмайєра” у Мінську домовилися щодо розведення військ на двох ділянках Донбасу. Росія наполягає, що це – одна з умов, за яких може відбутися зустріч “нормандської четвірки”.

Голос.if.ua розібралася, що таке розведення військ, як до нього ставляться військові та цивільні, та що відбувається у Станиці Луганській, де війська розвели ще влітку.

“Сіра зона”, “Ні капітуляції” та безпека місцевих

Розведення сил відбувається у два етапи:

Перший – відведення особового складу.

Другий – демонтаж укріплень та розмінування території.

Наразі лінія розмежування на Донбасі має протяжність 410 кілометрів. Заплановане розведення в Золотому-4 та Петрівському – це три кілометрі. Воно має відбуватися на відстань одного кілометру вглиб від лінії розмежування дзеркально. Тобто, представники незаконних збройних формувань також мають відвести свою техніку та бойовиків.

У “сірій зоні” не має залишитися військових.

Єдині, хто продовжуватиме працювати у районах розведення – підрозділи цивільно-військового співробітництва (CIMIC), які взаємодіють з місцевою владою та громадянами, але не є озброєним підрозділом ЗСУ.

У Міністерстві оборони зазначили, що “розведення військ реалізується в рамках досягнутих у попередні роки домовленостей у Мінську: протоколу від 5 вересня 2014 року, меморандуму від 19 вересня 2014 року і комплексу заходів з виконання Мінських угод від 12 лютого 2015 року”.

У 2016 році було підписане рамкове рішення Тристоронньої контактної групи про розведення сил на трьох ділянках: у Золотому, Петрівському та Станиці Луганській.

І плани з розведення військ від лінії розмежування на Донбасі, і підписання формули Штайнмаєра викликало обурення деякої частини суспільства. Так, 6 жовтня у десятках міст України та за кордоном пройшли мітинги “Ні капітуляції”.